Спакувала в валізу іще одну осінь. Стало важче нести. Стало бі | BOOK hub
Спакувала в валізу іще одну осінь. Стало важче нести. Стало більше “було”. Ще одна павутинка заплуталась в коси, Ще одна борозенка зорала чоло.
У букетику “буде” поменшало квітів. У молитвах ранкових побільшало слів. Щиро дякую Богу за рóки прожиті, За щасливі хвилини і ночі без снів.
А з-за обрію сонце надії виносить, Будуть вéсни і літо, і квіти в саду. То не фініш, я просто іще одну осінь Спакувала в валізу і далі піду. Спакувала в валізу іще одну Осінь…