Якби мені треба було заснувати благодійний орден, я би назвав | BibleQuest. Про Біблію українською

Якби мені треба було заснувати благодійний орден, я би назвав його "Орден Махіра з Лодевару")))

Що ми знаємо про Махіра з Лодевару? Це не персонаж якоїсь фентезі-саги чи марсіанської хроніки. Махір - один з кількох тисяч біблійних персонажів.

Він не ключовий персонаж. І не один з основних. Лише двічі Махір з Лодевару згадується в Другій книзі Самуїла. Кожного разу він робить добро. І кожного разу він цим наражає себе і свій дім на велику небезпеку.

9-й розділ - період царювання Давида. Махір же наважується прийняти в своєму домі внука Саула - Мефівошета. Це дуже ризиковане рішення. Зазвичай нащадки попередньої династії створювали загрозу для нового царя і їх всіх вбивали.

Махір на це не зважає і дає жити в себе Мефівошету. Він приймає в свій дім вигнанця, сироту, бідняка, неповносправного - "кривого на обидві ноги" (2 Сам 9:4).

17-й розділ - в царстві наступають темні часи. Син Давида Авесалом піднімає бунт проти свого батька. Давид змушений спішно покидати столицю і з найвірнішими своїми прибічниками втікати, не зібравши навіть найнеобхідніше.

До Давида прибувають кілька чоловіків і приносять йому предмети першої необхідності і продукти. І знаєте, ким був один із цих чоловіків? Саме так. Махір із Лодевару (2 Сам 17:27-29). Він не знав, як закінчиться громадянська війна і хто переможе - Давид чи Авесалом. З політичної точки зору він вчинив дуже необачно і вкрай ризиковано.

Але видно, така вже природа Махіра - робити добро тим, хто цього потребують, і думати про інших більше, ніж про себе.

Не знаю як ви, але я бачу, що робити добро - не завжди безпечна справа. І точно не така вже приємна і комфортна, як нам би цього хотілось.

Махір крутий. Будь як Махір. Так можна було б закінчити нашу розповідь.

Але Біблія - книга тисяч персонажів, та лише Одного Героя. Махір і його волонтерська праця є лише тінню того, що зробив Христос.

Ісус прийшов у цей світ і помер за тих, хто були Йому ворогами. Він "прийшов... щоб послужити і душу Свою дати на викуп за багатьох" (Марка 10:45).

Ми - немічні і загублені, як Мефівошет. Ми - вигнанці, як Давид. Ми - бунтарі, що повстали проти Небесного Отця.

Ісус прийшов, щоб примирити нас із Богом, щоб дати нам зовсім інший смак життя і напрямок життя - від отруйного егоцентризму до служіння іншим, від самотності - до спільності з Триєдиним Богом, від прокляття - до благословіння, від смерті - до життя.