“Як би боляче не було, я гадаю, ми - кожен з нас - мусить тримати руку на пульсі і відчувати війну разом з усім своїм народом”: 5 запитань воєнній репортерці Надії СухійДрузі, в нашій команді поповнення. Тепер про бійців, цивільних біля лінії фронту та воєнні злочини рф буде розповідати Надія Суха. Щоб познайомити вас ближче, поставили Наді декілька запитань.
1. Розкажи, чому ти вирішила займатись воєнними репортажами?На початку великого вторгнення мені здалося, що розповідати про війну - це моя найсильніша сторона. З іншого боку - я розуміла, що зараз місце і час, де я маю бути як журналіст.
2. Що найважче і що найцінніше в роботі воєнного репортера/-ки?Найцінніше - розповідати про людей і бути поруч із ними. Найважче - коли герої гинуть. І ще найважче - почуватися безсилою проти злочинів росіян. Досі найбільше по мені вдарив деокупований Ізюм.
3. Чому вирішила долучитись саме до команди Bihus.Info?Я знала, що команда у 2022-му відкрила фронтовий напрямок. Дивилась ці репортажі, і вважаю їх дуже професійними та зробленими на совість. У мене склалося враження, що багато в чому наші з командою цінності та погляди переплітаються. А це дуже важливо.
4. Які думки виникають у тебе в Києві після повернення із фронту? Наскільки великі контрасти помічаєш?Хочу назад) Я дуже люблю Київ, і для мене це місце відновлення. Проте контраст помічаю, і перший час він мене дратує. На перший погляд здається, що війна далеко. Але насправді я ніколи не можу засуджувати когось, не знаючи, як багато віддала або втратила ця людина.
5. Чому українцям варто дивитись репортажі з фронту?Тому що ця війна - надовго. І як би боляче не було, я гадаю, ми - кожен з нас - мусить тримати руку на пульсі і відчувати війну разом з усім своїм народом, як було в перші місяці після великого вторгнення. Мені здається, що лише усвідомлюючи це, ми переможемо. Завдання воєнних репортерів - допомагати зрозуміти одне одного тим, хто в тилу, й тим, хто на передовій.
А перший репортаж Наді з Вовчанська - вже на каналі. Дивіться і поширюйте!
