Ч 1. 8 березня купка агресивно налаштованих феміністок вкотре, | Black.Water.Division

Ч 1.
8 березня купка агресивно налаштованих феміністок вкотре, не упустила можливості спотворити свято весни. З хворими вимогами та під ксенофобські гасла «ВАШИ ЦВЕТЫ ПРОРОСТУТ НА МОГИЛЕ ПАТРИАРХАТА» та «НИ БОГА, НИ МУЖА, НИ ЦЕРКВИ..» вони «протягують» в медіа поле ідею необхідності ратифікації Україною «Стамбульської конвенції», виконуючи вказівки лобістів глобалізму. Якщо на тему сучасного фемінізму можна дискутувати годинами, то на тему доцільності ратифікації та подальшої імплементації в Українське законодавство положень цієї конвенції – дискутувати безглуздо!
Ви дійсно знаєте про що ця стамбульська конвенція? Думаєте вона покликана зупинити домашнє насильство? АХА-ХА і так три рази. І зараз зрозумієте чому ця конвенції НЕ про «протидію домашньому насильству».
Чомусь ті, хто хочуть рівних прав та однакового визнання жінок з чоловіками майже всюди говорять про те, що «жертвою може бути тільки жінка». Хоча як на мене, домашнє насильство немає ні статі, а ні віку. Тому насильство по відношенню до дітей, літніх людей та чоловіків (так-так, і таке буває) чомусь не визнається таким же небезпечним насильством, як і насильство по відношенню до жінок (І. ВСТУП, п. 4). Більше того, увесь текст конвенції несе в собі т. з. «гендерний стереотип» про те, що чоловік завжди насильник, а жінка жертва. Ось так і з’являються «кліше» в суспільстві.
В другій частині конвенції йдеться про захист прав лгбт. І далеко не другорядною метою її ратифікації є ОБОВ'ЯЗКОВА легалізація або ж визнання національним законодавством поняття «гендер» (Ст. 6). А це поняття означає не тільки чоловіка і жінку а й т. з. представників «лгбт+» (Ст. 4.53). Хороший спосіб узаконити лгбт державами учасницями цієї міжнародної угоди. Хороший троянський кінь ХХІ ст. виходить!
Йдемо далі! Ви думали що ця конвенція про запобігання насильству? А як на рахунок боротьби з традиціями та культурою? Адже згідно з позиції авторів конвенції «сторони зобов’язані вживати заходи для заохочення змін у соціальних і культурних моделях поведінки жінок та чоловіків з метою викорінення упереджень, звичаїв, традицій та всіх інших практик, які ґрунтуються на ідеї неповноцінності жінок або на стереотипних ролях жінок та чоловіків» (Ст. 12.1). Якщо різні фєміністки знаходять в українському суспільстві вороже для них явище, що зветься «патріархат», з яким вони так старанно боряться (як і боровся колись Дон-Кіхот з вітряними-велетнями), то вони знайдуть тисячі причин називати нашу культуру та звичаї такими, що дискримінують їх, як жінок, що ми і спостерігаємо сьогодні. Така їх суть – боротися з образом «жінки-жертви», в той час коли в українській традиції жінка завжди була тою, заради якої її чоловік був готовий віддати власне життя. Ну фємкам цього не зрозуміти, адже вони роблять все можливе, щоб чоловіки не те, що життя за них віддавали, а навіть в їх сторону не дивились!
Ст. 73 починається так: «Положення цієї Конвенції не обмежують положень національного законодавства…». Знову АХА-ХА. Підписавши цей міжнародний договір Україні доведеться переписувати Конституцію, а саме ст. 51 що ніяким чином не передбачає визнання «гендерів». А оскільки процедура змін до Конституції України (далі КУ) є жорсткою то треба мати серйозний вплив на Конституційний Суд України (далі – КСУ), від якого і залежить доля змін до КУ.