Войцеховський

2022-08-01 12:09:54 Про полонених. Наше ставлення.





@freikorps_org

Підтримати │ Зворотній зв'язок Відкрити / Коментувати

2022-06-14 21:41:52 Варто згадати сьогоднішню дату, яка є маловідомою в Україні та про яку хочуть забути в росії.

14 червня 1995 року під час Першої чеченської війни близько 200 бійців чеченського спротиву під командуванням Шаміля Басаєва на трьох вантажівках здійснили глибокий рейд у російський тил та захопили російське місто Будьонновськ. 2000 росіян, жителів міста були взяті в полон та утримувались у місцевій лікарні, з яких десятки загинули від вогню російських військових при спробах штурму.

В росії ці події називають терактом, і намагаються в цьому переконати світ, проте варто згадати, що вони відбулися набагато пізніше за російське вторгнення в Чеченську Республіку Ічкерія, за пів року, як російські літаки та артилерія знищували міста і села чеченців, як російські солдати гвалтували, грабували та розстрілювали цивільне населення Ічкерії.

Для Басаєва і його бійців рейд на Будьонновськ був відчайдушним вчинком, який справедливо міг розцінюватися як квиток в один кінець, але вибору в його бійців не було, адже вони мали будь-якою ціною зупинити знищення росіянами їх Батьківщини та вбивства їх близьких. Захоплення Будьонновська – це велика перемога Ічкерії та ганебна сторінка російської історії.

До чого це все? У нас з вами зараз йде така сама війна з росіянами, яку ЧРІ вела 27 років тому. Росіяни безжально знищують українські міста, мешканці Бєлгорода радісно знімають на камери історії, як з їх міста вилітають ракети, які вбивають українців. Мало кому з них спадає на думку, що чим більше гине українців, тим ближче той момент, як хтось з українських польових командирів на власний страх і ризик захоче повторити авантюру Шаміля Басаєва. До Бєлгорода ближче, ніж із Чечні до Будьонновська, а корупція в російських військових не зменшилася, тому хто захоче, той дорогу знайде.

Українців у 40 раз більше, ніж чеченців, і справжній український спротив, ще стримується на жорстокість, буде відповідати лиш жорстокістю. Кожний росіянин повинен розуміти, що кожний загиблий мирний житель України, кожний російський військовий злочин наближає його населений пункт до повторення історії Будьонновська, доведені до відчаю військові, які щодня втрачають своїх близьких і не в змозі терпіти російське свавілля, багато на що здатні. Відкрити / Коментувати

2022-05-21 18:14:14 У кожного в житті є події, які кардинально впливають на майбутнє. У мене одна з таких подій відбулась 5 років тому, коли ми з побратимами створили організацію «Фрайкор», більшості з нас тоді було по 19-20 років.

Здається, ніби вчора відбувалися ті палкі дискусії в нашому колективі щодо того, якою повинна бути організація та її ідеологія. Тривалі обговорення і нарешті оголошення про створення нової структури - тоді почався наш шлях у нове невідоме.

Не кожний розуміє, що правий рух в Україні - це жорстке і конкурентне середовище, де не люблять слабких, у тому числі така атмосфера допомогла викувати українським націоналістам такі кадри, які без вагань відправилися масово захищати Батьківщину, але для будь-якої новоствореної організації це означає, що ви або подолаєте всі виклики, або зникнете. На моїй пам'яті десятки організацій, які зникли, не залишивши по собі сліду, чи занепали і представляють лише тінь минулої слави та не змогли себе яскраво проявити під час нової фази війни. Ми створювали одразу таку організаційну структуру, яка змогла б витримати будь-який виклик долі. Без розколів, зашкварів, спонсорів чи покровителів ми йшли по своєму власному шляху. Ми робили себе самі й це викликало великий подив. Скільки я пам’ятаю версій про те, «хто стоїть за Фрайкором», адже багатьом не дано було зрозуміти, що за нами стоїть тільки наша ідея, яка веде нас вперед. Чим далі ми йшли, тим більше людей ставали поряд, адже вони вірили в нас, і ми не маємо права їх підвести.

Наша організація з самого початку створювалася для великої війни, адже ми знали, що рано чи пізно вона настане. Коли все почалося, 24 лютого, ми почали з’їжатися до точки збору, ніхто не дезертирував, ніхто не ухилився, ніхто не сказав «у мене дівчина/жінка/сім'я, я не можу, бо маю їхати з ними», всі прибули виконувати свій обов'язок, а це означає, що ми правильно виховали наших людей. Ніхто з нас не планує відступати чи сходити з нашого шляху, ми вже занадто далеко зайшли і ми не сумніваємося в нашій перемозі, як країни загалом на війні, так і наших ідей та ідеалів у майбутній Україні.

Перше колективне фото Фрайкору Відкрити / Коментувати

2022-05-02 00:37:54 Під Старим Салтовом успішно знищуються орки і є непідтверджена інформація, що в Рубіжному (село в Харківській області) знищений міст через Сіверський Донець (чи то наші постарались, чи то орки від страху). Оскільки міст в Старому Салтові був знищений давно тепер з забезпеченням у групування орків на північний схід від Харкова будуть великі проблеми. Відкрити / Коментувати

2022-04-24 21:38:55 Відкрити / Коментувати

2022-04-24 21:38:50 Два місяця тому розпочалася нова фаза російсько-української війни з повномасштабного вторгнення. Ми, Фрайкор, передбачали вторгнення і готувались до нього. Завдяки злагодженим діями ми першими з добровольчих підрозділів стали на захист Харкова та прибули на допомогу ЗСУ. Все це, безумовно, заслуга Героя України Георгія Тарасенка.

Два місяця боїв за нашу свободу показали незламність українського духу. Росіяни думали, що в Харкові їх будуть зустрічати з квітами, проте я згадую, як ми о 12 годині 24 лютого виїхали займати позиції за Північною Салтівкою, нам потрібні були хоч якісь матеріали для їх облаштування, і чоловіки та жінки виходили з підвалів, коли нас бачили, і допомагали вантажити нам в машини все необхідне. Проживши 8 років у Харкові, я ніколи не бачив його настільки проукраїнським, і це все ще до масових обстрілів цивільних районів, коли не те що цивільні, а й ми самі повністю не розуміли, що відбувається в країні та навколо Харкова, де вже знаходиться ворог і чи є в нас шанс. Я пам'ятаю той потік добровольців до нашого підрозділу, з якими ледве справлялися наші інструктори, проводячи співбесіди. Охочих захищати своє місто та країну було настільки багато, що ми завершили набір до підрозділу за три дні.

Перший серйозний бій з надзвичайно сильним і підготовленим підрозділом ворога, перша перемога і перші поранені 27 лютого. На жаль, я отримав поранення в той день, тому більше місяця не міг бути поряд зі своїми побратимами. Я жалкую про це, адже міг зробити набагато більше, ніж робив дистанційно, і був щасливий минулого тижня повернутися в стрій та приступити до виконання обов’язків начальника штабу підрозділу.

Сьогодні світлий день Христового Воскресіння - з чим всіх вітаю. Я вірю, що Бог допоможе нам перемогти, бо ми на своїй землі, ми захищаємо свої домівки і сім’ї, ми ведемо справедливу війну за нашу свободу. Відкрити / Коментувати

2022-04-18 10:34:56 Георгію Тарасенку — командиру Добровольчого підрозділу «Фрайкор», лідеру і засновнику організації «Фрайкор» посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Георгій — справжній лідер, який своїм прикладом надихав бійців, а тепер буде надихати наступні покоління українських націоналістів.

Ми продовжуємо справу Георгія як на військовому, так і на ідеологічному полі, його подвиг ніколи не буде забутий, його жертва не буде марною. Відкрити / Коментувати

2022-04-17 14:08:18 Відновив акаунти в соцмережах


ФБ: https://www.facebook.com/profile.php?id=100080513137893

Інстаграм: https://instagram.com/bohdanfr5?igshid=YmMyMTA2M2Y=

Також в мене є Твітер: https://twitter.com/bandera_kharkiv?s=11&t=0tedPeOyZgm3DhYXzYcGkg Відкрити / Коментувати

2022-04-13 23:26:19 Відкрити / Коментувати

2022-04-13 23:26:12 Доки одні займаються війною, інших хвилює лише піар і «танці на кістках».

Дехто, Іванна Скиба-Якубова, відома ЛГБТ активістка, вирішила пропіаритись на волонтерстві. Познайомившись з нашими хорошими волонтерами, які не сильно знали основний рід її занять, вирішила скористатись ситуацією, щоб написати красивий допис у ФБ про те, які вони волонтери і допомагають навіть Фрайкору.

Вже була подібна історія, коли ЛГБТ намагалися прив’язатися до волонтерської допомоги Азову.

Є величезна маса людей, волонтерів, меценатів, які нам допомагають без піару та політичних цілей.

Найбільше лицемірство в цій історії полягало в цілеспрямованій згадці покійного Георгія, ніби ви з ним якось могли дружньо спілкуватись. Ми прекрасно знаємо, як вам подібні в своїх чатах раділи його загибелі.

Ви — ті, хто долучалися до спотворення образу українських націоналістів разом з росіянами і висвітлення нас як нацистів перед Європою, чим і скористався наш ворог. Де ви, такі великі патріоти і борці з «рускім міром», були раніше, чому не створювали свої ЛГБТ-батальйони, адже самі заявляли, що тільки на харківське ЛГБТ виділяється 300 тисяч доларів на рік.

Зараз ви, (тут мають бути мати, але я себе намагаюсь стримувати), пишете, що Георгій «х***ею» займався в мирний час, я вам нагадую, що мирного часу в нас не було з 2014 року, Георгій працював на обороноздатність нашої держави, він виховував покоління патріотів, які одразу пішли на війну, він довів своєю смертю відданість тим ідеалам, заради яких жив, а ви, лицеміри, займалися підривом обороноздатності нашої нації, ви виховували молодих людей, які почали втікати від війни, ви дискредитували добровольців і армію, а зараз смієте щось писати.

Те, що ви робите зараз, це спроба продовжити свою деструктивну діяльність в нашій країні після війни, адже ті, кого ви роками клеймили, поголівно відправилися на війну, а основний склад вашої тусовки почав тікати в напрямку Мюнхена. Поки одні люди тримають в руках зброю, інші роблять піар на допомозі, знецінюючи та насміхаючись в своїх дописах з загиблих героїв російсько-української війни. Відкрити / Коментувати