Топоніміка медіа #теоріямедіа #новімедіа Це не оффтоп, я обіц | Книжкова наука

Топоніміка медіа
#теоріямедіа #новімедіа

Це не оффтоп, я обіцяю. Ймовірно, я наткнулася на тему, що класно опрацювали у прикладному маркетингу, і не дуже — в науці (навіть закордоном). Топоніміка (відгалуження етимології) вивчає походження географічних назв, але працює на дуже конкретній межі мовознавства, географії та історії.

До чого тут топоніміка до теорії медіа? В статті Наумової, яку я вже цитувала, є наступне:

"Кіберпростір – це територія, яку неможливо картографувати. У неї немає «природних» форм зображення, а тому для представлення даних потрібні метафори. А це якраз і означає, що не обійтися без допоміжних конструкцій старих медіа".

Наприклад, анімація перегортання цифрових сторінок в iPad — це звичний книжковий user experience, абсолютно не обов'язковий в цифровому світі. Аналогічний кейс, коли замість однієї безмежної цифрової сторінки із 100 записами на сайті роблять 10 сторінок із 10 записами на кожній.

Так проявляється смуток за минулою золотою добою книг, про який пише Лія Прайс у "Про що ми говоримо, коли говоримо про книжки". Але цитати із цієї книги в інший раз — то просто кладезь знань.

І ось читаю матеріал, який має лягти в основу наступного дослідження про книжковий TikTok, де наштовхуюсь на річ, яка вже є нормою в моєму житті:

"...the very nature of the book community, whether it be physical or virtual, may be likely to steer participants toward limited preferences. Just as a typical book club will concentrate on a single work for a certain period of time so that all members have attention on a common text, communities around books such as Booktok may focus on a select corpus of books to strengthen bonds of commonality between members. For this reason, when seeking to build or strengthen book reading communities in schools, school library staff may wish to experiment with a Book of the Month approach, investing in large volumes of the same popular work to enable a shared reading experience, while still recommending that young people read widely. Libraries’ reader advisory services for young people could also use these findings to potentially tap into the language of the discourse community for insider signposting of the library’s physical space. For example, popular hashtags could be used in signage, such as #acotar".

Merga, M. K. (2021). How can Booktok on TikTok inform readers’ advisory services for young people? Library & Information Science Research, 43(2), 101091. https://doi.org/10.1016/j.lisr.2021.101091

Або у двох словах: кришмітки (#) у TikTok маркують спільний дискурс для читачів, це можуть бути прочитані книги (# acotar який позначає відео, що стосуються книги Сари Дж. Маас "Двір шипів і троянд") або навіть автори, чиїми книгами захоплюються (вже згадана Маас: # sarahjmaas). А відтак цими кришмітками можна маркувати і фізичні простори читачів (бібліотеки, книгарні, клуби тощо), адже це розширюватиме вже спільний книжковий простір/дискурс.

Полиці у книгарні марковані назвами жанрів — це норма. Це теж своєрідна топоніміка магазинів, щоб покупцям було легше орієнтуватися "на місцевості". А з 2021 року у книгарнях Barnes & Noble почали виставляти книги, популярні в TikTok і маркувати такі підбірки табличками #BookTok

Взагалі про топоніміку у книгарнях треба буде окремо досліджувати у історії книги. Адже книгарні були флагманами багатьох рішень у сегменті ритейлу (акції, знижки, споживчі кредити, паралельний продаж зовсім не книжкових товарів тощо) .

Основне наукове питання — то як взагалі функціює цей спільний вплив на топоніміку та UX між масовими та новими медіа? Чи це ми натягуємо звичні практики читання книг та газет на сайти і соціальні мережі? Чи це новий функціонал соц мереж видозмінює організацію та підготовку більш старших медіумів (наприклад, QR-коди в книжках)? Треба укласти список усіх цих впливів.