Про лінгвоцид української мови та утиски свободи слова #україн | Книжкова наука
Про лінгвоцид української мови та утиски свободи слова
#українознавство #мова
Нещодавно готувала тези англійською до конференції, як інституційно змінився книжковий ринок від 2014 року. А конференція взагалі-то про демократію та європейську інтеграцію. Тож преамбула була про те, що український книжковий ринок — це цивілізована боротьба із наративами пропаганди та антидемократії.
Українська мова пережила безліч утискань, а українські книжки і досі палять у ХХІ ст., проте ми зберігаємо демократичний підхід — обмежуємо товар з росії, проте не обмежуємо російську мову. Тобто наш ринок інституційно сповідує принципи захисту прав меншості (російськомовних) та захищає політичні права і свободи. На відміну від запоребрикових мавп
З огляду на те, що історія утисків української мови та лінгвоцид загалом — зовсім не моя профільна тема, то треба було когось цитувати.
На цю тему є чудовий збірник наукових статей, повна пдф-ка гуглиться:
Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду / За ред. Л. Масенко – Київ: Києво-Могилянська академія, 2005. 399 с
Проте мені треба було щось простіше для трьох сторінок тексту, тому на основі цієї збірки є стаття із сучасною оптикою:
Хирівська Г. Лінгвоцид української мови // Національна пам’ять (на вшанування жертв тоталітаризму): збірник наукових праць / упоряд. та наук. ред. Гірна Н.М. Львів : Друкарня ЛНМУ імені Данила Галицького, 2023. – с. 120-124.
Робота із джерелами у цьому виданні то так, то сяк. В тому числі серед кандидатів наук. Але ті тексти, що я бачила — дуже на часі. Раджу збірку переглянути.
Щодо статті Хирівської, то ось хороше визначення, чим є лінгвоцид: "Лінгвоцид – це свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу. Головною метою лінгвоциду є ліквідація народу як окремої культурно-історичної спільноти.
Лінгвоцид може здійснюватися із погрозами, залякуванням, а також із застосуванням фізичної сили, психологічним тиском, викраденнями, тортурами, вбивствами.... Саме лінгвоцид є передумовою масової денаціоналізації та манкуртизації. Без лінгвоциду неможлива втрата народом історичної пам’яті, національної само-тотожності та етнічного імунітету".
Для тих, кого цікавлять утиски мови в контексті журналістики, є отакий чудовий та сучасний матеріал (українською):
Synchak, B. (2022). Parallels between russian suppression of ukrainian journalism in the XIX and early XXI century. Society and Politics: Current Trends in Ukraine and the European Union as a Result of Military Aggression by the Russian Federation: Collective Monograph. Institute of Professional Development, 63-84.
А це найповніша робота про лінгвоцид та лінгвіцизм (дискримінація на основі мови), що я знайшла:
Skutnabb-Kangas, T. & Phillipson, R. (1995). Linguicide and Linguicism. Papers in European language Policy. ROLIG papir 53. Roskilde: Roskilde Universitetscenter, Lingvistgruppen, 83-91.
Покликання на цифрові копії статей є в тексті
