Get Mystery Box with random crypto!

Чи можна судити про книгу за її обкладинкою? В еру інстаграму | книжки та інші неприємності

Чи можна судити про книгу за її обкладинкою? В еру інстаграму і можна, і треба.

Все почалося з антисрачу. Так я про себе називаю маленьку особливість британського видавничого світу — вони страшенно люблять хвалити колег.

Головною подією минулого книжкового тижня стала... публікація обкладинки нового роману Саллі Руні «Beautiful World, Where Are You» (вийде у видавництві Faber & Faber у вересні 2021).
Зазвичай такі новини полайкали у соцмережах та й забули. А тут залайкали/зашерили так, що ця новина раптом залишила далеко позаду і оголошення переможців престижних нагород, і анонси кількох майбутніх зіркових мемуарів. Чому так?

Еллі Вайолет Бремлі із The Guardian та Денні Артер із видавничого журналу The Bookseller розбиралися у цьому питанні й дійшли висновку, що справа у наступному:

і цей видавець, й інші діють за усіма правилами соцмереж (гіф-ки, сторіз, яскраві кольори, гештеґи);

важливо те, як саме презентуються обкладинки: останнім часом видавці позиціонують такі анонси як частину книговидавничого процесу (вказують ілюстраторів та дизайнерів, публікують інтерв'ю з ними, монтують відео творчого процесу).

Від себе додам ще кілька пунктів:

багато в чому на бум таких новин вплинув коронавірус: те, що раніше було in-house parties (тематичні вечірки для інфлюенсерів, журналістів, книгарів, які влаштовували видавництва, анонсуючи книгу), перейшло в Інстаграм, Твіттер і ТікТок (тепер інфлюенсери жартують, що щодня чекають на поштаря та брендовані конверти, бо там новинки від видавництв);

загальна корпоративна культура книжкової галузі Британії (даруйте, але це ключовий пункт): 90% коментарів під дописами з анонсами будуть позитивними та вітальними, так заведено (а випадкові користувачі, які може би й хотіли написати «фу, який жах», під впливом загального градусу позитиву, ймовірно, передумують, бо відсоток негативу мізерний).

Ну і наостанок, варто віддати належне тому, що зараз цю тему жваво обговорюють саме на прикладі нового роману Саллі Руні.
Бо ж вважається, що саме з презентації обкладинки її роману «Нормальні люди» у 2018 році почалася ера підвищеної уваги до обкладинок. Фото із тією книгою стали культурним феноменом, а її наявність у кадрі почала розглядатися як маст-гев аксесуар.