Просторами алгоритмів ФБ принесло мені лютневу публікацію Чито | Книгоголізм як альтер еґо

Просторами алгоритмів ФБ принесло мені лютневу публікацію Читомо "Що ми читали 10 років тому". І я зрозумів, що саме 10 років тому читав дуже мало, навіть згадати чогось немає. А якщо і читав, то скоріше всього це був якийсь переклад російською.

Зараз за рік я не беру до рук жодної російськомовної книги і це прекрасно, тому що все що хочеться видається (навіть Колесо часу) і видається дуже якісно (за деякими вийнятками).

Тому, щоб не казали скептики, справа з літературою в Україні з кожним роком все краще і краще і ніякі пандемії тому не завадять.

Єдине чого хотілось би - це збільшення кількості електронних видань, а це можливо лиш зі зменшенням піратства (про явище українського контент піратства якось іншим разом напишу свої думки).

https://chytomo.com/ozyraiuchys-nazad-chym-my-zachytuvalysia-10-rokiv-tomu/