“Джек тіньовий” Роджера Желязни став легендою не тільки через | Книгоголізм як альтер еґо

“Джек тіньовий” Роджера Желязни став легендою не тільки через те, що це хороший твір, а ще й через бажання фанатів побачити продовження. І ніколи цього повноцінно не отримати .

141 сторінка, в які автор вмістив цілий калейдоскоп.

Світ, в якому живе головний герой незвичайний - він ділиться на дві половини, світлу і темну. У темній панує магія, у світлій наука і техніка.

Джек, маючи надзвичайні здібності, веде не дуже чесний спосіб життя. Бере, те що погано лежить та виконує різні доручення від тих, хто краще заплатить. Тобто, по простому, злодій.

Та за цю маленьку книгу Джек проходить довгий шлях. Встигає пожити на світлій стороні без магії, побути у полоні могутнього чарівника, померти та відкрити загадку планетарного масштабу.

Прочитавши цей роман на одному диханні, я зрозумів, що Желязни створив чудесну річ. Він не загубив і крихти важливих речей і вмістив все у таку малу форму. Роздуми над сутністю буття, душі і її переродження. Дружба, кохання і жага влади. Розповісти про це все не втративши у напруженості сюжету та світотворенні, та ще і в такому малому форматі - це треба мати талант. І звісно Роджер його мав вдосталь.

Чому ж Желязни не захотів написати продовження? Адже загалом ідей тут на повноцінний цикл?

Тому що він вважав, що він все сказав про Джека і немає, що доповнювати. В наші роки навіть дивно чути такі заяви, коли кліпають продовження продовжень без зупинки.

Тому що він вважав, що він все сказав про Джека і немає, що доповнювати. В наші роки навіть дивно чути такі заяви, коли кліпають продовження продовжень без зупинки.

P.S.: до речі, Джекова основна мотивація у книзі була романтична, тому непогане чтиво для сьогоднішнього дня

#джектіньовий #роджержелязни #нкбогдан #книгоголізмякальтерего