Чеський міністр закордонних справ: Російський список ворожих к | Геополітика від Гвоздя

Чеський міністр закордонних справ: Російський список ворожих країн лише загострює суперечку, Чехія цінує підтримку ЄС

В інтерв'ю німецькій газеті «Зюддойче Цайтунг» міністр закордонних справ Чехії Якуб Кулханек сказав, що справу Врбетице не можна сприймати як змагання з висилки дипломатів, і що підтримка Європейського Союзу для Чехії є важливою.
«Природно, я не радий цьому, але це проблеми не наша, а Росії, - пояснює свою позицію Кулханек, маючи на увазі складений Росією список послів, яких вона висилає з Москви.
І далі запитує:
- Це честь чи тягар для Чехії бути разом зі США в такому російському списку?
Кульханек також не погоджується з думкою, що Чехія залишиться самотньою у цій справі, оскільки багато союзників висловили їй солідарність, хоча і не вислали російських дипломатів. «Після того, як ми потрапили до цього списку, нас підтримали союзники. Для мене дуже важливо, щоб на нашому боці був ЄС. І так сталося», - сказав він.
Німеччина, яку Кульханек відвідав два дні тому і де зустрівся з міністром закордонних справ Німеччини Хейком Маасом, не попередила про висилання жодного російського дипломата. Німецькі дипломати це пояснювали тим, що колективна висилка повинна бути скоординована, а цього Прага до уваги не взяла. Маас також підкреслив, що Німеччина допомагатиме Чехії насамперед на дипломатичному рівні, серед іншого забезпечивши роботу чеського посольства в Москві.
На конфіденційній зустрічі з послами країн НАТО Кулханек повідомив союзникам про висновки з розслідувань вибуху на складі. «Жоден з партнерів не висловив сумнівів щодо того, про що вони дізналися від уряду Чехії… Сама Росія прибічниця конфліктів. Вона прагне розколоти союзників в ЄС і НАТО», - казав він, нагадуючи при цьому, що Москва діє згідно зі своїм гаслом «розділяй і володарюй». Ось чому, на думку Кульханека, добудований німецько-російський газопровід «Північний потік-2» не повинен стати потужним інструментом російської політики.
Кульханек також зазначив, що єдина позиція Європейського Союзу необхідна як щодо Росії, так і Китаю. І відкидає думку, що в інтересах цієї позиції ЄС повинен відмовитись від принципу одностайності у зовнішній політиці та сприяти прийняттю рішень більшістю. «Ще не настав час для цього», - вважає він, додаючи, що міг уявити такі зміни в майбутньому.