2022-07-21 21:32:32
Мій син захищає Україну.
Мій чоловік, батько чотирьох дітей, пішов добровольцем, бо не міг у найважчий час спостерігати за тим, що роблять росіяни на нашій землі.
Мій онук на передовій. Телефонує і каже: «бабуся не хвилюйся».
Мій чоловік з «Азову», в полоні.
Мій чоловік з пораненням в лікарні.
Син загинув…
Кожна мама, бабуся, дружина, донька переживає за своїх найрідніших, своіх хлопців, які пішли боронити Україну.
На зустрічах з родинами військових в більшості жінки різних поколінь. Всі вони зі сльозами на очах. Тривогою. Переживаннями. Болем.
Кожного дня мама, дружина, бабуся, чекають на дзвінок щоб почути рідний голос, на найцінніше првідомлення: «в мене все Ок». З дня в день.
Низькій уклін за ваших синів, чоловіків, братів та батьків.
Нехай Господь оберігає і допомагає нашим воїнам світла.
Вистоїмо. Витримаємо. Переможемо.
Віримо в ЗСУ! Віримо в наших мужніх воїнів!
310 views18:32