Чуєш, як хтось голосно сміється?То ми, коли чуємо «це нічого не змінить».
Так, ми достатньо нахабні, аби сміятися такому в обличчя.
Адже ще тоді, коли наші руки віддавали документи до приймальної комісії, ми цими ж руками давали згоду не бути байдужими.
Наче підписували контракт, тільки підсвідомо підписувалися на цінності.
Ще тоді, коли подавали документи, ми мріяли змінити світ. Хоча б трошки.
А коли змінюєш світ, хіба не потрібно починати з себе?
Потрібно. Тому ми вже не сміємося, а просто голосно промовляємо: «почни з себе».
Почни з банального і простого — з опитування.
Тебе почують.
Бо ми по одну сторону. Усі, хто дотичні до Могилянки в свій час наче підписували контракт, проте підсвідомо підписалися на цінності. І підписалися під великою місією — хоча б трошки змінити світ.
