2022-06-21 11:02:18
Сьогодні в нас історія від
Єфімець Ангеліни Вона почала у нас стажування в якості комунікаційниці ще в лютому, а після початку повномасштабного вторгнення займалася прийомом запитів на гуманітарну допомогу та їх актуалізацією.
«Я говорила з різними людьми, і розуміла в наскільки важкому вони стані — психологічному і фізичному. Самотні, вони залишалися під обстрілами без можливості купити собі ліки та продукти», — розповідає Ангеліна
Якось їй зателефонувала жінка, яка просила закрити діру в квартирі, адже туди влучив ворожий снаряд. Коли наші волонтери виїхали на об'єкт і скинули фото та відео, вона була вражена.
«Як люди продовжують жити в тих умовах... Це боляче сприймати», — говорить дівчина.
Та була історія, яка буквально довела її до сліз.
До нас звернулася пенсіонерка, вона потребувала продукти та ліки, та на стандартне запитання «Які продукти вам потрібні, можливо є якісь побажання?», жінка відповіла: «Так ніяково це говорити, але мені хотілося б згущенки»
«В мене на столі якраз стояла згущенка. Ми закінчили розмову, я взяла до рук ту баночку згущеного молока і просто заридала. Я не могла контролювати ці емоції. Мене пригнічувала соціальна нерівність та несправедливість ситуації — так не має бути.»
Та все ж, Ангеліна додає, що волонтерство надихає — воно дає можливість зрозуміти, що ти недеромно проживаєш своє життя, що це важливо
52 views☻ Настя Батюх, edited 08:02
Б
