«Кому я винен, усім прощаю…», або Що робити орендарю з прощени | 7eminar Live 🟢

«Кому я винен, усім прощаю…», або Що робити орендарю з прощеними орендними платежами?

Орендодавець «прощає» всі орендні платежі на час дії воєнного стану, які будуть поновлені після його скасування, а сам базовий актив не використовується. При цьому строк договору не продовжується автоматично, а прощені платежі жодним чином не переносяться на майбутні періоди, ніяк не впливають на майбутні орендні платежі та не розглядаються як стимул для продовження оренди. Як бути в такій ситуації орендарю?

Якщо не використовують актив із права оренди в умовах воєнного стану, амортизація продовжується (не припиняється).

Водночас варто пам’ятати про знецінення (зменшення корисності), яке також може зменшувати балансову вартість активу з права оренди. Якщо базовий актив не зазнав пошкоджень та очікується, що бізнес-процеси будуть відновлені, імовірно, знецінення й не ідентифікуватиметься.

Прощення орендних платежів, коли це прямо передбачено початковими умовами орендного договору, — це хоч і зміна компенсації, але вона була передбачена початковими умовами оренди, які за низької ймовірності не брали до розрахунку, тому прощення орендних платежів не вважатиметься модифікацією. А це принципово, бо якщо прощення орендних платежів не є модифікацією, то немає потреби ані переоцінювати зобов’язання, ані коригувати актив із права оренди.

В іншій ситуації, коли в договорі оренди, у розділі, що регламентує права та обов’язки сторін в умовах дії форс-мажорних обставин, передбачено звільнення не від самих орендних платежів, а лише від відповідальності за їх несвоєчасну оплату, тоді можна стверджувати, що прощення орендних платежів не було передбачено в початкових умовах оренди, відповідно, не було враховано й під час побудови графіка орендних платежів для цілей розрахунку орендного зобов’язання.

Аналогічна ситуація, коли між сторонами договору оренди укладають додаткову угоду про прощення певних платежів, що явно свідчить про зміну компенсації, яка не передбачена початковими умовами договору.

У цих двох ситуаціях ми маємо справу явно з модифікацією оренди. У такому випадку потрібно перерахувати (переоцінити) орендне зобов’язання та скоригувати балансову вартість активу з права оренди. Від орендаря вимагатиметься сформувати професійне судження щодо очікуваного періоду, протягом якого буде діяти прощення орендних платежів. Надалі такі оцінки можна переглядати за наявності нових фактів та обставин.

Отже, прийнявши позицію про відсутність модифікації, можемо перейти до орендних зобов’язань. Рішення про їх сплату будуть ухвалювати на дату, на яку вони мали би бути здійснені. І, якщо на цю дату діє воєнний стан, платіж не здійснюють. І, навпаки, якщо на дату платежу воєнний стан скасовано, платіж буде підлягати сплаті. Видається правильним орендарю й далі нараховувати фінансові витрати, збільшуючи поточні орендні зобов’язання, згідно з первісним графіком платежів.

Якщо нараховане зобов’язання не підлягає сплаті, тобто в орендаря немає юридичного обов’язку сплатити грошові кошти або передати інші фінансові активи, визнання такого зобов’язання припиняється з віднесенням до складу доходів.

Детальніше тут Практика МСФЗ

Не забудьте поділитися з колегами, друзями посиланням на наш канал. Впевнені, що їм буде корисно t.me/bvp_7eminar