​​Маю гріх камінг-аут волоцюги, або що робити з джиперами? В | Карпатський волоцюга

​​Маю гріх
камінг-аут волоцюги, або що робити з джиперами?

В 2014 році, на наступний день після того, як я захистив дисертацію по філософії, я купив собі мотоцикл.

Це була китайська 150-ка, майже мопед. Цілий рік він задовольняв мої мандрівні амбіції, та коли я розсмакував мотоподорожі, то пересів на легкий ендуро, і почав чудити.
За кілька років ми з дружиною проїхали у Чернівецькій області, та довкола неї, практично всі цікаві маршрути.

Соромно
Їздили мотоциклом і по горах, за що мені зараз соромно. Був, як годиться молодому ендуристу, на Памірі, Свидовці, Петросі. «Приколхозив» до свого китайця імпровізований багажник, куди прив’язував намет, спальники, каремати, і ми ночували де прийдеться.
Потім я продав мотоцикл, і спішився остаточно.

Внутрішній конфлікт
Зараз, коли я зустрічаю в горах мотоцикліста, то мене наповнюють дуже суперечливі відчуття.

Я добре відстрелюю, чому їздити горами погано, але прекрасно пам’ятаю яким кайфовим може бути мототуризм.

Людське мислення має властивість зводити складну проблему до бінарної опозиції: добре або погано.
Чуваки на джипах і мотоциклах - під@раси, а піші туристи з рюкзаком - молодці.

Я вважаю, що в Карпатах має бути місце як одним, так й іншим. Потрібно регулювати, встановлювати правила, і дотримуватися їх.
У мене нема чіткої відповіді, чи рецепту, це предмет дискусії, але я переконаний в тому, що туризм в будь-яких проявах - це круто.
В тому числі й ендуро.

Пиши в коментарі свої варіанти вирішення проблеми джиперів у Карпатах.

P.S
У мене в архівах є класний екофрендлі маршрут Карпатами для мотоцикліста.
Якщо цікаво - тисни , і я опублікую його на каналі.

P.P.S.
Фото, яким я не горджусь, але щоб бути чесним до кінця - публікую.
2017 рік, я з дружиною і другом на полонині Прелука, над Перкалабою.