​​Зимові мандри фізіологія тепла Продовжую 'дражнити' зимовим | Карпатський волоцюга

​​Зимові мандри
фізіологія тепла

Продовжую "дражнити" зимовими походами тих, хто досі не зважився. Коли йдеш в зимовий похід, то твої уявлення про власну фізіологію трохи змінюються, принаймні в мене було саме так.

Взимку дуже багато різних параметрів, які впливають на твоє відчуття холоду, і його переносимість. Я вже не кажу про індивідуальну холодотерпимість.

Я не морж, і не білий ведмідь, ніколи не купався в ополонці, навіть душ ніколи не роблю холодним, а вдома завжди шукаю тепле місце. Проте в зимових походах, навіть при -20 і нижче почуваю себе доволі нормально.

Теорія
Якщо порівнювати свій організм з реактором, яки переробляє жир, вуглеводи, і білки в тепло, то твоя задача не перегрітися.
Вам потрібно добитися від свого організму певного балансу тепловіддачі.

Головні твої вороги - волога шкіра, і зневоднення.
В ідеалі потрібно йти в такому темпі, щоб не спотіти, бо мокра футболка це -10 градусів до відчуття холоду.

Зневоднення небезпечне тому, що більше шансів підморозити собі пальці, або сильно замерзнути в ноги. Якщо міркувати згрубша, то ідея в тому, щоб підтримувати нормальну циркуляцію в маленьких судинах.

Якщо ти сухий, не відчуваєш спрагу, то навіть голод не такий страшний.

Важливо ще не виснажуватися в нуль. Частенька помилка новачків - це неправильне планування маршруту. Взимку йти набагато важче, а ввечері набагато більше справ, на які потрібно багато зусиль, наприклад, розкопати сніг під намет. Треба розраховувати це, не планувати переходи довше 8-10 км, а ще краще 5-7 для першого походу.

Практика
На підйомі вверх я, як правило, потію, і як тільки зупиняюсь, то по спині котиться неприємний холодок. Я взимку стараюся взагалі не скидати рюкзак на привалах. Мокра спина в мене завжди, як повільно я б не йшов, і як би не роздягався.

Рятує термуха, яка тримає шкіру сухою, і по суті мокне тільки футболка. Фліс також не сильно вбирає вологу і швидко сохне, тож на місці ночівлі я першим ділом міняю вологу футболку на суху.

Зі зневодненням часто промахую, але стараюся заставляти себе пити воду. З термоса взимку приємніше пити чай на привалах, але термос не завжди зі мною.

Якщо пити воду себе можна заставити, якщо прикрутити якийсь таймер, то про якість води думають не завжди. Взимку воду непросто знайти, і в діло йде топлений сніг, і він може стати причиною зневоднення, оскільки це дистильована вода.
Я рятуюсь таблетками-шипучками з ізотоніком, або регідроном.

Коментуйте
Впевнений, що до цього є що додати. У кого є досвід зими - пишіть в коментарі, розкажіть про свої лайфхаки.

P.S.
В п'ятницю стартую в черговий соло-похід, зніматиму відео.
Цього разу на довго, може на 5-6 ночей, і збираюсь ночувати в гамаку.

P.P.S
Хто ще не бачив нове відео з буковинського хребта Красний Діл, то осьо -