Психологічне саморегулювання в умовах війни Поради від Євгена | Нотатки CEO

Психологічне саморегулювання в умовах війни

Поради від Євгена Пестерникова, організаційного консультанта, командного коуча, коуча топкоманд

Відео зустрічі:




1. Про прийняття реальності

Для того, щоб максимально зберегти психіку в умовах невизначеності, треба прийняти нову реальність. Нова реальність = нова «нормальність». У цій ситуації більше шансів зберегти психіку в тих, хто зможе адаптуватись до цих змін, а не перечікувати «короткострокові» негаразди.

Віктор Франкл, відомий психолог та автор книг, після звільнення з нацистського концентраційного табору, зробив висновки, що найважче в ситуації постійного насильства тим, хто зробив ставку на швидке вирішення проблеми.
Цю тезу доводить і ветеран В’єтнамської війни Джеймс Стокдейл. Він говорить про дві речі, яких необхідно дотримуватись для прийняття реальності:
1. Еволюційний оптимізм (розуміння того, що в тривалій перспективі все буде добре).
2. Операційний реалізм (наразі — режим виживання, перемога буде, але навряд чи вона буде в найближчій перспективі).

2. Про швидку психологічну допомогу

Задача швидкої психологічної допомоги — нейтралізувати страх та тривогу. Це не можна роботи через «емоційні розкупорки», навпаки — потрібно перефокусувати свою увагу на конкретні задачі чи фізичні вправи. Це може бути усвідомлена ходьба, медитація, помірні фізичні навантаження.

3. Про психологічну допомогу іншим людям

Якщо людина знаходиться на піку тривоги чи страху — їй необхідно поставити задачу. Це може бути будь-що, аби людина змінила свій фокус уваги на абстрактну проблему.

4. Про ухвалення рішень

Зараз зона відповідальності кожного там, куди можна направити свій ресурс. Дуже важливо визначити свою сьогоднішню роль та спиратися на неї в ухваленні рішень.

Чотири основні ролі та їх функції:

1. Роль воїна
Захист країни на передовій.
2. Роль батька чи матері
Захист своєї родини.
3. Роль професіонала
Спрямування своїх ресурсів на робоче середовище чи бізнес процеси, які також є вкрай необхідними у цій ситуації.
4. Роль волонтера
Системна допомога на місцях.

Якщо ви ще не визначились з роллю, це теж цілком нормально, але лише в короткостроковій перспективі, оскільки бездіяльність та нерозуміння свого місця лише посилює страх та тривогу.

Питання, які допоможуть визначитись з роллю:
— Що я вважаю важливим результатом, навіть у випадку моєї смерті?
— Що я можу зробити сьогодні для здобуття важливого результату?

5. Загальні рекомендації

— Важливо отямитись та знайти значущу і корисну справу.
— Необхідно обмежити та управляти джерелами інформації.
— Потрібно більше спілкуватись з людьми, а не стрічкою Facebook.
— Спільна праця в реальному фізичному просторі краща ніж онлайн-самотність.
— Не можна ухвалювати рішення у стані паніки.