​​Сьогодні нас зібрала тут сумна дата. Щороку у цей день ми по | Марія Чорна🇺🇦

​​Сьогодні нас зібрала тут сумна дата. Щороку у цей день ми поминаємо усіх жертв Голодоморів, які були штучно влаштовані радянською владою
в Україні.

Жахливішого лиха, як Голодомор 1932-1933 років, історія не знає. Це одна з найстрашніших катастроф в історії людства. За своїм вражаючим масштабом її можна порівняти тільки з втратами нашого народу в Другій світовій війні.

Сталінський геноцид убивав духовно і калічив фізично. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців, завдав непоправного удару по ментальності та культурі, перервав зв'язок поколінь.

Це були страшні часи. Коли люди важко трудились на своїй землі, мали врожай, але до хати приходили спеціальні загони
і відбирали всі продовольчі запаси, прирікаючи на смерть. Як дивитись в очі голодним дітям? Що робити, коли сам пухнеш з голоду? Сьогодні це важко уявити, а тоді вивозили все до останньої зернинки. Цинічно та бездушно.

Пройшли роки, а біль від людських втрат не згасає. Ми пам'ятаємо невинно закатованих голодом.

За 1933 рік у Зінов'євську (тоді таке ім'я носив Кропивницький) померло 4500 осіб.

Згідно із дослідженнями українських демографів, майже половина від усіх померлих –діти
у віці до 15-ти років. Найпершими помирали немовлята.

Сьогодні Голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління.

Пам'ятаймо ж про кожного, хто загинув від голоду! Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде наша світла пам’ять і молитва за їх упокоєння!