Ще до початку цих авантюр внутрішнього ворога проти ЗСУ встиг | Тарас Чорновіл 🇺🇦

Ще до початку цих авантюр внутрішнього ворога проти ЗСУ встиг записати свій вечірній сюжет на ютюб-каналі: "Обскубати, як гусака або захищати? Інфантильність чи дорослі підходи до бізнес-середовища". Тож пропоную його до вашої уваги. А всім, хто зараз особливо багато розказують про Залужного, в мене порада: згадайте, як саме ви підносили майбутньому зєпрідєнту ручку й папір для цього указу. Не лише ті, хто був тоді за оце Zе. Подивіться на прізвища найактивніших і згадайте, проти кого вони тоді боролися. Може декому із сьогоднішніх їхні випади на Еспресо проти Муженка нагадати? Не муляє?
А випуск на іншу тему, записаний раніше:




Нижче опис під відео:
===
Якби я вам сказав, що нинішній сюжет буде про взаємовідносини бізнесу й держави, про необхідні зміни законодавства, про якісь координаційні інфантильні платформи (уже три мертвонароджені зелені монстрики!), а на противагу їм – дорослі й відповідальні ініціативи, то багато було б глядачів? Тому я й не став залазити в скучні розбирання виключно фахових сентенцій. Це оповідь про дещо інше. Остаточна суть її вкладається в підсумкову фразу цього запису: «На жаль, ця влада як і раніше сприймає опозицію, громадянське суспільство, бізнес та ЗСУ, як своїх ворогів. Резонне питання: на чиїй стороні воює ця влада?» А ще це роздуми про інфантильних правителів-скоробагатьків, які множать фейкові платформи, тричі підряд вигадують безсенсовні укази, а в дійсності продовжують різати ту «курку, яка несе золоті яйця». І нагадування, що в нас є дорослі й напрацьована альтернатива.

Нинішня влада дуже болісно реагує на будь-яку критику. У них улюблена фраза: «Не критикуйте, а запропонуйте». От лише пропонують. І на це реакція ще озвіріліша. На завершення сюжету зачитав основні постулати програми захисту бізнес-середовища в Україні й відновлення привабливості нашої держави для інвестицій, підготовані П.Порошенком та фракцією ЄС. Під ці тези є вже зареєстровані чи підготовані законопроєкти. Є все. Є найголовніше – неймовірна й нагальна потреба це все реалізувати. Нема тільки одного – анінайменшої політичної волі у влади щось виправляти. Бо її дії дуже чітко сформульовані одним з ідеологів антидержавної політики нинішніх ліквідаторів держави Гетьманцевим: до бізнесу треба ставитися, як до гусака – общипати його так, аби він не кричав. І цим усе сказано. Це існування та діяльність на одну каденцію. Опісля – тільки катастрофа.

Про ці перипетії життя бізнесу в Україні, не голослівно, а з конкретними посиланнями на недавні події, пропонований сюжет. Він точно не лише для людей з економічного середовища, а найперше для тих, хто вже навчився відчувати брехню й нещирість влади, але хоче зрозуміти, в чому ж конкретно підступ і загроза, коли назовні звучать такі красиві слова…