Закінчилася прем'єра на ютюб-каналі вечірнього тематичного вип | Тарас Чорновіл 🇺🇦

Закінчилася прем'єра на ютюб-каналі вечірнього тематичного випуску: "Ігрища з мобілізацією, воєнним станом, фальсифікаціями, беззаконням і брехнею… У передчутті кінця…" Обіцяв зарання публікувати посилання, але все забуваю. Запрошую до перегляду:




Нижче опис під відео з ютюб:
===
Сьогодні відкрилася нова одинадцята сесія Верховної Ради. Дивитися на цей ерзац-парламентаризм, на брехню хряка, на імітацію законодавчого процесу, на урядовців-хористів (зайшли, повідкривали роти під Гімн і втекли) реально соромно й неприємно. Ніби й нічого непрогнозованого сьогодні в парламентській залі не відбувалося: продовжили воєнний стан і мобілізацію, запустили прихований дерибан землі, дали старт новому пінг-понгу мобілізаційним законом, знову «не відпустили» Безуглу…

Але над усім цим дійством ніби висіло в повітрі відчуття – це остання сесія парламенту з цією владою мародерів та узурпаторів. І я маю на увазі не Верховну Раду. Її повноваження продовжуються згідно Конституції. А президентські з його кротами й реваншистами – ні. Я далекий від ілюзій, що ця влада піде в конституційні терміни. Вона вгризатиметься в свої повноваження й крісла, може й крові чимало проллє. Але в повітрі це вже висить. Усе більше українців чекають: хто на 31 березня (що трошки передчасно), а хто на 20 травня. Тамті вже самі не певні у власному майбутньому. І урядовці, яким хочеться всім показати: «А ми тут ніхто, ми нічим не керуємо». І нардепи-слуги, які прагнуть вирватися з Ради й заникатися за своїми бізнесами.

Але особливе сподівання на тих, хто поки зціпили зуби й чекають на кінець цього свавілля – територіальні громади й місцеве самоврядування. Сьогодні маємо одну дуже красномовну підставу для таких сподівань. У Львівській обласній раді, де раніше проголосували ухвалу на захист нашого заґратованого героя Романа Червінського, урочисто з трибуни зачитали його лист вдячності. А Червінський – це маркер. Один маленький сталінчик оголосив його своїм смертельним ворогом. Він багатьох пооголошував ворогами, але Червінський і його підтримка є показовими. На цьому свою нікчемність продемонстрували всі ті круті мега-блогери й лауреати, усякі медіаспільноти й локальні протестанти. От такі заяви й мають стати першою точкою неповернення для суспільства, якщо воно хоче хоч колись позбутися отого жахливого «кінця епохи…» Чи, може, я занадто оптимістичний?