Зелена молотилака не збавляє оборотів. Зараз у швидкому темпі приберуь із командного складу всіх, хто підтримував Залужного. Влада орстаточно переконалася, що з цим населенням їй можна робити абсолютно все. І гарантовано скористається. Заміни в армії йдуть нині виключно за логікою лояльності. Стратега й дійсно пасіонарного бойового генерала Шапталу на посалі Начальника Генштабу замінили на слухняного Анатолія Баргилевича.
Головні ознаки. Перше, вже типове - радянська військова школа. У даному випадку Ташкентське військове училище. Мова не про фактично закінчений заклад (він потім навчався і в Національному військовому університеті, а про сповідування певних принципів. Хто не здогадується, про що йдеться, згадайте Сирського. Для чого зараз із біографії нвого начальника вичищають згадку прол танкове училище в Ташкенті? І ще - це класичний приклад саме протеже. Баргилевич своєю кар'єрою завдячує Сирському й вірний йому особисто, а не своєму військовому покликанню. Абсолютна лояльність та слухняність довершують оцінку.
Цей генерал з 2020 року в Сухопутних Військах відповідав за напрям Територіальної Оборони, а з кінця 2023 року був командувачем Сил Тероборони, як окремого роду військ (до того затято протистояв їх створенню, бо це зайві видатки - так і заявляв). Не без його вини на момент вторгнення війська ТРО не були організовані, сформовані, озброєні й розгорнуті. В частині областей до 24 лютого взагалі не були виконані первинні дії й ТРО числилася лише на папері. На даний час командування цих військ часто корумповане й відзначається байдужістю до своїх завдань. Найпоказовіша армійська ТРО в Херсоні. Командир у 22-му фактично зрадив, і здав ворогу оборонців, а нині відверто знущається з пам'яті загиблих героїв Бузкового Гаю та їхніх рідних. Усе це за потакання свого командування. От лише не плутайте армійську ТРО з загонами Тероборони, які створювали місцеві громади.
У списку пртендентів на посаду Начальника Генштабу Баргилевича я б записав на перші позиції з кінця. Але це мої власні суб'єктивні судження.
