Для чого слуг збирали в Трускавці? Можна написати багато сторі | Тарас Чорновіл 🇺🇦

Для чого слуг збирали в Трускавці? Можна написати багато сторінок тексту з усіма дрібними деталями, але бачу, що багато друзів уже розклали все це збіговисько на атоми. Тому я дозволю собі одну паралель та пару більш загальних оцінок.
Колись був такий всесильний та дуже грізний начальник Укрзалізниці Георгій Кірпа. Оскільки він покінчив з життям (чи допомогли?) ще в 2005-му після обрання Ющенка, то про нього почали забувати. А свого часу при Кучмі його часом називали другою людиною в державі. Він тримав своїх підлеглих у жорсткому послуху, немов у лещатах. Але кожна система з часом розбалансовується, особливо, коли там незлічимі ресурси та культивується корупція. Так і серед підлеглих Кірпи почалися якісь дрібні змови, крисятництво, хтось вкрадене заникував, інший від якихось особливо брудних оборудок всупереч наказу втікав. І тоді Кірпа зібрав запідозрених у недостатній лояльності у своєму кабінеті. Виклав на стіл пістолет, перевірив обойму, зняв із запобіжника й, наводячи то на одного, то на іншого, крижаним голосом процідив: "Світом правлять страх і гроші. Гроші мої, страх ваш". Чув про цю історію від двох різних учасників дійства.
Зеленський - не Кірпа, той був людиною демонічною та ніби з каменю витесаною, а це якийсь клоун-кривляка. Але й його лакеї - не вмілі, досвідчені та загартовані в інтригах управлінці з відомства Кірпи, а всяке сміття, яке бозна-де повишукували. Цей моносброд уже почав виходити з-під управління рік тому. Пригадуєте, як тоді фракція набирала з важливих питань лише 180-210 власних голосів, а решта купувала на стороні? Тоді все вирішили грошима. Олігархи за дуже пристойні преференції наповнили зелений общак, а звідти почали регулярно платити вельми солідні суми. Про координовану одіозним Трухіним програму "20-30-50", надіюся, всі чули. І там була вироблена чітка система контролю. За вольності навіть стосовно непринципових голосувань нардепа штрафували, за неголосування чогось важливого позбавляли пакетів із вічнозеленими на один чи пару місяців, а ще в повітрі висіла погроза особливо неслухняних навіки відлучити від довольствія.
І в цьому біда нових облич, отих "кто был никем, тот стал ничем". Там нема ні імені, ні репутації, ні якихось власних перспектив. Що нагребеш, те твоє, а потім відходь знову в забуття, де душу грітимуть лише мільйони доларів, які десь з партійної каси, а колись і самостійно вдалося наскладати. Такі люди дуже швидко втрачають будь-яку ідейність, коли вона починає конкурувати з фантастичними для них грошима. Пригадую, як мені вже за тиждень після першого заходу в Раду ще в 2000 році раптом запропонував один такий посередник суму в 10 тисяч доларів за якесь лобістське голосування (чи навпаки - не голосування супроти фракції НРУ). А ця сума на той час відповідала зарплаті нардепа за всю 4-річну каденцію, а для мене була взагалі фантастичною. В Раду я прорвався майже випадково, а жили ми геть незаможно. То я вам скажу, та відмова була ой непростою. Але не погодився. А цим же нема чого втрачати. Ми й так більшості з них не знаємо й ніколи не пам'ятатимемо.
Але до постійного потоку крупних сум скоро звикають, і дисципліна знову розбалансовується. Ні, голосують тепер хором, все, що треба Зєрмаку набирає понад 226 голосів самих слуг. Але ОПА та фрикційне керівництво хоче не лише виконання наказів, але й вірнопідданості та абсолютної лояльності. А роздрайв пішов по кількох законах, які все ж протиснули, а тепер і по Разумкову. І в Єрмака зрозуміли, що гроші самостійно світом не правлять. Треба більшого. Це більше - воно не однокомпонентне. Тут і страх, і поєднаність усіх єдиною корупцією та індивідуальними злочинами, й розумінням, що все це фіксується та може бути витягнуте на світ Божий вірними Єрмаку силовиками. А ще - для компенсації моральних втрат - відчуття якоїсь вищості над іншими людьми та спільністю у всіх своїх діях та почуттях. Отака собі бандитська родина, клан. Хотів порівняти із мафіозною сім'єю, але не буду псувати романтику тих образів "Хресного Батька", ці надто дрібні й примітивні. (Продовження нижче).