Побачив у Тараса Березовця інсайд, що слуги розглядають на міс | Тарас Чорновіл 🇺🇦

Побачив у Тараса Березовця інсайд, що слуги розглядають на місце Разумкова дві кандидатури: Руслана Стефанчука (тут усе зрозуміло, цей за владу й гроші вже копитами землю гребе й готовий жар у руках (чужих) носити) та Олени Шуляк. Я не сумніваюся в достовірності інформації від Березовця, але маю всі підстави не вірити в мотиви слуг Зеленського.
Не буде там реальних двох кандидатів при такій пропозиції. Це доказ, що вірнопідданий, малограмотний та хамовитий Стефанчук зелену опу повністю задовільняє, попри свою дескридитованість. Особливо за готовність виконати навіть найзлочинніший наказ. Якби на противагу Стефанчуку розглядали якогось умовного Тищенка, тоді - так - інтрига б існувала. А якби того ж Іонушаса, то навіть можна було б говорити про якийсь смисловий вибір. А Шуляк - це не альтернатива. Хіба так, побавитися, як кіт з мишею, або доволі примітивна імітація альтернативи, щоб продемонструвати "димократизм у фрикції". Шуляк - представниця тієї самої бізнесової й аналітичної групи, що й екс-прем'єр Гончарук-самокатчик.
У 2019-му вони всі скопом Зеленському подобалися, Богдану були рівнобедренні, а Єрмак тоді ще серйозно не котувався. Нині вони в глибокій опалі. Гончарук, щоправда, сидить у США та, наскільки спроможний, викриває там якісь злочинні оборудки влади Зеленського. А Олена Шуляк, яка тоді була офіційним представником КМУ у Верховній Раді, остаточно залягла на дно. Стовідсоткова лояльність навіть у голосуваннях, які кардинально суперечать її поглядам (а такі в неї реально є), та часткове зникнення з публічного життя. Але про її належність до команди, яка обговорювала "олів'є в голові гаранта", у Зеленського не забули. Та й не піде вона аж на такі свавільні рішення та відбірне хамство, якого очікують від майбутнього спікера.
Тому новина погана. При такій "альтернативі", насправді, на Банковій жодних альтернатив не розглядають. Вони обрали найнебезпечніший шлях: на пролом для досягнення своїх цілей. І регламентні норми та елементарна законність і конституційність, про які ще деколи згадував Разумков, тепер їх уже зовсім не цікавлять.