УПЦ МП/РПЦвУ та їхнє майбутнє: пару цікавих моментів від Chu | ✙ Churcher ✙
УПЦ МП/РПЦвУ та їхнє майбутнє: пару цікавих моментів від Churcher
#інсайдиChurcher #церковнаборотьба #вартопрочитати
Отримали на churcher@protonmail.com ось таке запитання, на яке вирішили відповісти спочатку обміркувавши пару моментів.
Нас запитують, чи правда, що "Зеленський з патріархом Варфоломієм більш зацікавлені в автокефалії УПЦ МП, ніж розширенні ПЦУ" ? Мов наявність Українського Екзархату КП може гарантувати відмову того ж Зеленського від ПЦУ і на базі цього Екзархату потім побудується вже аж Київський Патріархат.
Давайте по черзі.
По-перше, ми вже підкреслювали, що той же президент Зеленський не настільки зацікавлений у проекті ПЦУ, як був зацікавлений наприклад його попередник Петро Порошенко. Але та його менша, у порівнянні з Порошенком зацікавленість не означає, що він захоче "закривати" ПЦУ тільки заради створення Церкви на базі РПЦвУ. Він має інші політичні пріоритети і церковне питання там не на першому місці. Так, він про це, звичайно не забуває, але він та його апарат діятиме з оглядом на ту ситуацію, яка складеться у релігійному просторі, а не навпаки. Створювати цю ситуацію - це не про чинний ОП.
Хоча, звичайно, якщо там щось дійсно вибудується так, що через якісь обмеження ПЦУ можна буде "уколоти" Порошенка, було б дивно, якщо ЗЕ цим би не скористався. З іншого боку, зараз він покращив свій рейтинг, а у 2024 році, як ви пам'ятаєте, нас очікують вибори Президента, на яких втрачати підтримку від частини вірників ПЦУ навряд чи йому б хотілося.
По-друге. Відтепер щодо "будування" ситуації, яка б могла якимось чином змінити релігійну рівновагу.
Об'єктивно кажучи, треба розуміти, що в українському православ'ї паралельно існують дві цікаві тенденції. Перша — частина представників релігійного кола дійсно розглядає можливість відокремлення УПЦ МП від РПЦ та офіційного проголошення колишньою росцерквою автокефалії. В цьому випадку, на думку цих людей, колишня УПЦ МП, маючи автокефалію, а разом з нею можливість самостійно ухвалювати рішення, погодиться на зниження свого статусу і увійде до Екзархату КП, посиливши вплив Константинополя в Україні і послабивши, відповідно, ПЦУ.
За цю версію говорять хоча б ті факти, що певні владики з МП шукають контакти на Фанарі і проводять кулуарні перемовини (наскільки це можливо, звичайно в умовах війни) з представниками Вселенського Патріархату. Плюс, і нас це трішки здивувало, частина фанаріотів, що розмовляє з МП, підкреслює, що з ними було б легше щось будувати далі, оскільки їхня канонічність не викликає жодних запитань.
Це правда лише переказ, самі ми цього не чули, але інформація цілком достовірна.
Друга тенденція — більш очевидніша. Частина представників РПЦвУ вирішила не чекати на закінчення цих непростих перемовин і просто почала переходити до ПЦУ. Роблять це, правда, як ви встигли зауважити, в основному, прості парафіяльні священники, але, відбувається це, повірте не завше у конфлікті з владикою з МП, який поки що залишається в структурі.
Підсумовуємо. Говорити про щось будучи певними на 100% нереально — ситуація раптом може змінитися так, що нам тільки й залишиться що спостерігати за очима, які полізуть на лоба. Той же Київський Патріархат, який нібито потім можна було б створити на базі Екзархату — це справа не кількох років, а точніше, щось нам так здається, напевно не одного десятиріччя. А що тоді робити з ПЦУ? Всіх заганяти до Екзархату? Плюс тут треба розуміти мотивацію того Константинопольського патріарха, який буде на престолі під час проведення цієї реформи — вона, мотивація, точно має бути сильною, все ж таки зі структури власного Патріархату виводять окрему Церкву.
Як ви бачите, запитань багато, а однозначних відповідей поки що немає. І це ми вже не нагадуємо про УПЦ КП, яка продовжує вести активну діяльність закордоном і зберігає присутність в Україні.
CHURCHER
