Один - заборонив, інший - нагородив. Чи справді всі проблеми р | ✙ Churcher ✙

Один - заборонив, інший - нагородив. Чи справді всі проблеми розв'язуються через перехід до іншого владики?

#пцу #церковнаборотьба

6 квітня єпископ Мукачівський і Карпатський ПЦУ (раніше - УАПЦ) Віктор Бедь за заслуги перед Православною Церквою України, українським народом та з нагоди 20-річчя священницької хіротонії нагородив протоієрея Анатолія Натолочного медаллю «Апостола українського Андрія Первозваного». Про це з посиланням на пресслужбу єпархії повідомляється на сайті Карпатського університету ім. Августина Волошина, ректором якого є владика Віктор.

Нагородження - це, звісно, добре й приємно, але є певні нюанси.

По-перше, єпископ Ужгородський і Закарпатський ПЦУ (раніше - УПЦ КП) Варсонофій Руднік ще на початку травня 2020 року заборонив благочинного отця Анатолія у священнослужінні через непослух і невиконання указів. При цьому нагадувалося 28-е апостольське правило, за яким клірик, що наважиться служити попри заборону, має бути "зовсім відсічений від Церкви".

По-друге, перед тим як прийняти опального протоієрея до кліру Мукачівсько-Карпатської єпархії, у листопаді минулого року владика Віктор чомусь звертався за погодженням його переходу зовсім не до єпископа Варсонофія, а до архієпископа Тернопільського і Кременецького ПЦУ (раніше УПЦ КП) Нестора. Див.

Цікаво... і трохи сумно, бо такі конфлікти й те, що вони вирішуються в такий спосіб, не дуже сприяє єдності Помісної української церкви - і таким чином відсуває можливість отримання нею статусу патріархату і тільки посилює залежність від Матері-Церкви. Але ж нам треба вже дорослішати. І для цього треба змінювати мислення, думати не про себе, а про цілу Церкву. Кожному, від архієрея до іподиякона або церковнослужителів-мирян. Поспішні заборони кліриків - не завжди добре, потрібне розрізнення та розсуд. Але й дисципліна потрібна, для чого має бути невідворотність покарання.