Юрій Андрухович та Дубравка Уґрешич Той момент, коли в авто | Chytomo
Юрій Андрухович та Дубравка Уґрешич
Той момент, коли в авторах Читомо сам Юрій Андрухович В ефірі його розмова з Дубравкою Уґрешич, хорватською письменницею, чия книга «Музей безумовної капітуляції» вийшла у видавництві «Книги – ХХІ» у перекладі Андрія Любки.
Увага! Спойлер! У цьому інтерв'ю красиво все: і питання, і відповіді. Тож нижче - цитати витончених запитань, а тут - шукайте відповіді
Дубравко, почнімо з назви. Безумовна капітуляція є безумовним воєнним терміном. Його поєднання зі словом «музей» звучить доволі незвично, такі речі в буденній мові поєднуються рідко, що само по собі створює виразний поетичний ефект. З останньої частини роману читачі, щоправда, дізнаються, що музей із такою назвою справді існував у Східному Берліні до 1994 р. Як з’явилась ідея охопити цією назвою всю тематичну різноманітність твого роману? Чи пригадуєш якісь інші варіанти назви?
-----
Перейдімо тепер від назви до композиції. На перший погляд, колажна побудова «Музею» цілком довільна. Злостивий читач може навіть закинути необов’язковість і безсюжетність. Але мені здається, що насправді в тебе все дуже добре продумано й кожна зі семи частин розташована саме там, де й повинна бути, в єдино можливому місці. Ти можеш це підтвердити?
-----
Географія «Музею» виразно відображає твою мандрівну біографію («Єдине, що я нині маю, це валіза»). Я впізнаю мюнхенську «Вальдберту», трохи Гарварду, Лісабон, багато Берліна. На Тойфельсберґ мене вперше вивели, коли я так само перебував у Берліні на річній стипендії, й відтоді це місце стало для мене певною квінтесенцією Берліна як такого. Але на відміну від мого, твій мандрівний спосіб життя значною мірою вимушений. Еміґрація є одним із наскрізних мотивів цього роману. Як ти це відчуваєш у сенсі твого письменницького становлення? Що дає еміґрація і що забирає?
-----
Придбати «Музей безумовної капітуляції» можна на сайті видавництва
