Get Mystery Box with random crypto!

​​#Рецензія Книга: Ми забуття, яке настане Автор: Ектор Абад | Chytomo

​​#Рецензія

Книга: Ми забуття, яке настане
Автор: Ектор Абад Фасіолінсе
Видавництво: Компáс

«Ми забуття, яке настане» – автобіографічний роман, що оповідає не так про автора, як про його батька – знаного колумбійського викладача-медика, гігієніста й активіста Ектора Абада Ґомеса. Дія розгортається у колумбійському місті Медельїн 70-80-х років, і щоб описати вповні колумбійський контекст, забракне одного абзацу чи статті, проте варто активізувати деякі факти, що зроблять подальшу розмову прозорішою.
-------
Однією з особливостей цієї книжки є те, що в ній немає карколомних поворотів сюжету чи детективної інтриги. Навпаки. Те, як вона завершиться, відомо від самого початку, і в тому, який ефект вона справляє наприкінці, і є головна непередбачуваність. І коли головний герой, маленьким хлопчиком, приходить на роботу до свого батька, у порожню аудиторію з анатомії – це є одним із найбільш поворотних моментів у цілій історії. Хоча насправді у тій аудиторії не сталося нічого немислимого – в центрі амфітеатру навіть не було трупа, та все ж «в цій порожнечі тримався якийсь запах смерті, незрима загадкова присутність, від якої я моментально усвідомлював, що в грудях у мене б’ється серце». І оця присутність запаху, присутності смерті притаманна усьому тексту твору «Ми забуття, яке настане», адже крізь зворушливу історію про надзвичайно теплі стосунки батька й сина, що пронизані солодко-молочним промінням дитинства, просвічує жорстокість неминучості смерті.
-------
По-друге, Е.А. Фасіолінсе зачіпає глобальну проблему ксенофобії, що віддзеркалюється у поведінці дітей, які напали на будинок євреїв, закидавши його камінням. По-третє, автору важливо опроявити величезний розрив між соціальними групами і зокрема ті злидні, у яких живе величезна кількість колумбійців, що не мають доступу до медицини, чистої води, каналізації тощо. Обходячи дитячу лікарню, він робить висновок: "Єдине, на що страждають усі ці діти, – голод, а одного яйця й однієї склянки молока на день було б достатньо для того, щоб вони тут не лежали. Але ми не можемо забезпечити їх навіть цим: одним яйцем і однією склянкою молока! Навіть цим, навіть цим! Хіба так можна!"


Повний текст рецензії тут
--------------------------
Купити книжку на сайті видавництва