​​#огляд До Всесвітнього дня книги та авторського права ловіт | Chytomo

​​#огляд

До Всесвітнього дня книги та авторського права ловіть огляд видання Джона Бірмінгема «Він помер з фалафелем у руці». Про те, як стати письменником, змарнувавши трішки часу.

За сто вісімдесят сторінок повісті герой переїде тринадцять разів, до того – ще з десяток. Усе це під звуки вечірніх передач, сварок, сексу, сатанинських ритуалів, футболу, поліцейських рейдів та клацання друкарської машинки. Джон мріє про публікації у Penthouse, бо ж камон, це двадцять п’ять тисяч баксів за одне оповідання.

Справжній Джон (Бірмінгем) втілює мрію свого персонажа і друкується в Penthouse, Playboy, Rolling Stone і навіть у віснику в’язниці Long Bay. Пише бестселер «Левіафан: неавторизована біографія Сіднея» і отримує за неї Національну премію Австралії за найкращий нонфікшн. Випускає урбаністичне фентезі, альтернативні історії, кримінальне чтиво. Створює мотиваційні гайди щодо сексу та марнування життя.

Та найголовніше – пише автобіографічну повість «Він помер з фалафелем у руці» 1994 року, що забезпечує його славою і теплим будинком. А також міцним зв’язком з тим першим Джоном, який виникатиме й у графічній адаптації роману, і в екранізації Річарда Ловенштайна 2001 року, і в театральній п’єсі, де героя грали такі ж безробітні мрійники.

"Ти критикуєш себе, аби вивищитись над будь-якою критикою. Ти приймаєш постмодернізм, щоби уникнути власних думок. Ти прагнеш того, що ненавидиш, і ненавидиш те, що прагнеш..."

Решту огляду читайте на сайті

Ну, а ввечері підніміть келих міцного чаю за те, що книги існують, нові сюжети нас вражають, а ми ще здатні дивуватися