​​#EmptyChairPeople Той момент, коли матеріал, який готувався | Chytomo

​​#EmptyChairPeople

Той момент, коли матеріал, який готувався значно раніше, набув нової актуальності - «Ми вийшли на вулиці»: мистецтво протесту в Білорусі 2020 – 2021

У межах медіапроєкту «Люди з порожніх стільців» (#EmptyChairPeople) розповідаємо, як література, музика, документалістика, театр і візуальне мистецтво реагують на події у Білорусі 2020 – 2021 років. І не забуваємо підтримувати й нагадувати про білоруських колег, які борються за свої права на тлі затримань і обшуків.

ЛІТЕРАТУРА

За дев’ять місяців протестів білоруські поети написали стільки текстів, що їх вистачить не на одну антологію. Однак зараз такі антології, як і взагалі тексти про протестний час, з’являються здебільшого в перекладах і за кордоном: у Польщі, Німеччині, Україні.

МУЗИКА

Білоруські протести мають виразний пісенний акцент, адже пісня, з одного боку, стала справжньою «мирною зброєю» протестувальників, а з іншого – способом солідаризуватися, повернути собі суб’єктність, долати страх. Коли поета Уладзя Лянкєвіча вперше затримали «на суткі» (адміністративне ув’язнення – ред.), на суді в нього запитали, чому він разом з усіма співав народну пісню «Купалінка». Він відповів: «Коли співаєш, не так страшно».

КІНО, ТЕАТР

Сплеск документальних стрічок про білоруські протести, у яких кінематографісти з різних країн намагаються зафіксувати і відрефлексувати білоруські події 2020 року, їхні причини і наслідки, також не став несподіванкою...

А найбільш популярним драматичним твором про білоруські протести стала п’єса білоруського драматурга Андрея Курейчика «Ображені. Білорусь(сія)». Тільки за три перші місяці подій вона була прочитана більше 100 разів на 71 майданчику в понад 20 країнах світу. В Україні читка п’єси відбулася у вересні 2020 року – спільний проєкт Мистецького Арсеналу і Дикого театру (режисер Максим Голенко).

Повний текст читайте тут