Про цьогорічні Матвєєвські цивілістичні читання Сьогодні в | Civil Law Platform 🧐

Про цьогорічні Матвєєвські цивілістичні читання

Сьогодні відбулися Матвєєвські цивілістичні читання в режимі онлайн на тему трастів (довірчої власності). Конференція заявлена як така, в якій беруть участь кращі з кращих.

Наберусь сміливості висловити коротенькі враження середнячка, який безпосередньо не брав активної участі в заході, але уважно слухав його.

Тож враження: я почула багато чого цікавого. Абсолютно ясно, що доповідачі не просто обізнані у цій сфері, а й вжились в неї. Наукова конференція передусім спрямована на осмислення того чи іншого феномену, його науковий аналіз. Можна стверджувати, що це мало місце: доповіді були більшою мірою ґрунтовними – як на рівні осмислення довірчої власності взагалі, так і розуміння її окремих сегментів. Цим конференція принципово відрізняється від численних наукових конференцій, які провадяться в Україні і не надають достатнього обсягу інформативності.

Водночас мені не вистачило системного бачення феномену права довірчої власності. Щодо обговорення його окремих сегментів – тут якраз всього було достатньо. Думаю, що саме системним баченням права довірчої власності слід опікуватися в подальшому при розробці цієї інституції, якщо… (а далі – наступна рубрика)

Відчуття: з конференції стало ясно, що ми вже не тільки націлилися запровадити в ЦК інститут довірчої власності, а й, зробивши це на тому рівні, як це є зараз, виправити регулювання належним чином. Щоправда, в широких колах цивілістів прийняття відповідних норм до ЦК свого часу не набуло підтримки. Та й не було належного обговорення. Все, як завжди, пройшло повз наукових кіл. Тож маємо що маємо. Тому велика вдячність професору Р.А. Майданику за те, що втягує наші консервативні цивілістичні ресурси до такого обговорення напередодні рекодифікації.

Втім є відчуття, що в будь-якому разі (навіть якщо цивілісти-науковці й продовжуватимуть відвертати цю інституцію), все одно «активісти» - її прибічники - будуть прямувати цим шляхом. А тому…

Проблеми: враховуючи невпинний намір повномірно ввести-таки довірчу власність в ЦК України, звертає на себе увагу таке:
неузгодженість між речовим та зобов’язальним аспектом цього права, яке так і не було прояснено
захист прав у цій правовій конструкції з наданням можливості заявляти належні позови, якими було б забезпечено ефективний захист, а краще – правовий механізм, яким би були упереджені правопорушення, хвилю яких варто очікувати в українському правовому середовищі
правовий статус довірчого власника
правовий режим майна, переданого у довірчу власність
правонаступництво

Питання (зведені до мінімуму):
передусім: наскільки обґрунтоване введення цієї інституції до ЦК і чому не справляється модель управління майном з регулюванням відповідних відносин без набуття управителем права довірчої власності, або заставодержатель з тими можливостями, які надані йому законом? При цьому важливо продемонструвати, на чому заснована відповідь про затребуваність саме довірчої власності
зокрема, чи можуть бути різні моделі права довірчої власності, чи це є єдиною моделлю, але яка використовується у тих правовідносинах, в яких є на це потреба?
скільки власників існує при довірчій власності: два або один власник?
де діваються ті права, які не перейшли до довірчого власника?
чи не потребує в такому разі перегляду не тільки інститут управління чужим майном, а й право власності подружжя, право юридичних осіб на майно тощо.

Отже, вбачаються нагальні потреби, а саме: визначитися врешті решт із тим, чи залишатиметься в ЦК довірча власність, а якщо так, то якими будуть загальні положення про довірчу власність і де їх варто помістити в ЦК. Тобто стає ясно, що ця інституція у разі її введення до ЦК на іншому рівні, аніж це зроблено зараз (фрагментарно, кулуарно, суперечливо і не осмислено), потягне за собою (має потягнути) системні зміни чимало в які правові інститути ЦК.

З повагою, професор І.В. Спасибо-Фатєєва