Спільне | Commons

2021-11-17 14:51:57 Марксизму закидають, що він не дає альтернативи капіталізму, бо його послідовники реалізують державницький соціалізм, який лиш по-новому пригноблює працівників. Українська уродженка й американська філософиня Рая Дунаєвська розвивала напрям марксистського гуманізму, котрий мав зняти ці суперечності й знову поставити в центр революційної боротьби людину.
Дунаєвська стверджувала, що господарями засобів виробництва мають стати об’єднання вільних індивідів, а не абстрактне суспільство. Зрештою, революційні організації мають відповісти на питання, які ставлять маси:
Яку працю мають виконувати люди?
Чому я не контролюю свій робочий день?
Чому через расові стереотипи в мені не бачать людину?
Чому людина, яка каже, що любить мене, ставиться до мене як до об’єкта?
Читайте більше про погляди Раї Дунаєвської у статті Пітера Гудіса для Спільного. Відкрити / Коментувати

2021-11-16 16:09:34 На фоне очередной волны пандемии загадкой остается низкий уровень вакцинации в странах Восточной Европы. Здесь не срабатывает объяснение «наследие совка», на которое в Украине привыкли списывать все проблемы.
Многие эксперты связывают это с низким уровнем доверия – как между людьми, так и к власти.
Как объяснить это сквозное недоверие в странах Восточной Европы? При чем здесь крушение Советского Союза и экономические потрясения последних десятилетий? Читайте об этом в колонке политолога Митчелла Оренстайна и антропологини Кристен Годси. Відкрити / Коментувати

2021-11-15 13:28:08 Дерев'яна шибениця, червона білизна, автомобільна шина, кувалда, факели… Ось далеко не повний список речей, які вам знадобляться, якщо ви боретесь проти свавілля забудовників та міської влади.
Сьогодні ми публікуємо колонку Ірини Юзик про те, як низова організація відстоює місто на вулиці, в судах і не здається перед тиском влади та капіталу. Відкрити / Коментувати

2021-11-11 17:10:36 Спільне шукає менеджера чи менеджерку з комунікацій!
Обов'язки:
ведення соцмереж видання — поширення 3–5 статей на тиждень;
підготовка та супровід Facebook-подій (1–2 рази на місяць);
підготовка дайджесту-розсилки (2 рази на місяць);
налагодження контактів із медіа та партнерськими організаціями;
долучення до створення візуального стилю журналу;
участь у плануванні офлайн-заходів;
участь у розробці та коригування комунікаційної стратегії.
Ви — наша людина, якщо:
маєте вищу освіту або закінчуєте виш;
маєте досвід роботи в журналістиці, PR;
умієте писати тексти українською та російською мовами;
умієте ефективно організовувати себе та свій робочий час;
поділяєте наші цінності.
Надсилайте свої резюме та мотиваційні листи на пошту editor@commons.com.ua
Дедлайн: 21 листопада (включно).
Більше деталей про вакансію — за посиланням Відкрити / Коментувати

2021-11-11 14:02:01 Сьогоднішній день незалежності Польщі не обіцяє багато радощів для 1,5 мільйона українців, які виїхали туди на заробітки. У цей день Варшавою проходить чи не найбільший марш ультраправих у Європі. Їхні ксенофобські заклики направлені й проти трудових мігрантів.
Ми підготували матеріал про іншу сторону цього дійства — рух антифа, який протистоїть правим, підтримує антиклерикальні й жіночі протести.
Про залаштунки польської вуличної боротьби, підтримку й тренування правих бойовиків на Донбасі та протистояння антифа — читайте у перекладі Романа Дрямова. Відкрити / Коментувати

2021-11-10 13:24:20 Бордюри, підземні переходи, переповнений і недоступний громадський транспорт — це все фізичні бар'єри на шляху до роботи людей з інвалідністю, які ми часто навіть не помічаємо. Сюди ще додаються необлаштовані робочі місця і стереотипи про «непрацездатність», «неповноцінність», «незручність» таких працівників і працівниць.
Попри все це, багато людей з інвалідністю можуть повноцінно працювати, забезпечувати себе й розвивати свої професійні навички.
Тож з якими проблемами стикаються люди з інвалідністю у пошуку роботи в Україні? Що
робить держава, щоб допомогти їм зруйнувати «стіни» - як фізичні, так і соціальні? І як можна покращити ситуацію? Читайте про це в матеріалі Лавренюк Софії та Одусанво Вікторії. Відкрити / Коментувати

2021-11-09 15:08:46 У 2019 році Європейська Комісія ухвалила Європейський Зелений Курс, а нещодавно український уряд затвердив нові цілі зі зниження викидів парникових газів.
Але українські промислові кола активно опираються виконанню кліматичних зобов'язань. І це не дивно - адже бізнеси найбагатших людей України побудовані на металургійному виробництві, яке водночас є одним із найбільших забрудників.
Донедавна дешеві сировина й робоча сила та одні із найнижчих у світі екологічних податків давали промисловцям конкурентні переваги, які майже не інвестували у оновлення обладнання.
Як Європейський Зелений Курс змінить європейські ринки? Що це означатиме для української промисловості? І як активна кліматична політика може допомогти модернізувати промисловість?
На ці питання відповідає Ірина Головко у другому матеріалі спецпроєкту про кліматичні цілі. Відкрити / Коментувати

2021-11-08 19:27:18 Епопея з реформуванням дошкільної освіти триває не перший рік. У жовтні Кабмін запропонував новий проєкт закону «Про дошкільну освіту». Ймовірно його схвалять, після того, як звідти прибрали усі спірні моменти, як-то 20% надбавки до зарплати для сертифікованих працівниць, які пропонувало МОН.
Якою логікою керується реформа система дошкільної освіти і чи варто очікувати суттєвих позитивних змін у дитсадках - розбиралася Оксана Дутчак, дослідниця проєкту Невидима та наша співредакторка. Відкрити / Коментувати

2021-11-04 14:11:00 Учора центром Києва ширяли гасла коронаскептиків й антивакцинаторів. Активну роль у протесті відіграли представники деяких релігійних організацій.
Сьогодні у нас репортаж про ще один феномен — молитовний хрест біля Верховної Ради.
Наш автор розвідок про життя релігійних громад Києва, Євгеній Осієвський, повертається з новим текстом про тих, хто вірить у знамення і не готовий віддавати душу дияволу нових технологій та вакцин. Відкрити / Коментувати

2021-11-02 14:21:29 У ці дні в Глазго проходять світові переговори про боротьбу зі зміною клімату. Україна вже оновила національно визначений внесок до Паризької Угоди (НВВ2), зобов’язавшись до кінця десятиліття скоротити викиди парникових газів до рівня майже ⅓ від 1990 року. Втім, левову частку такої роботи вже зробили економічна криза та деіндустріалізація.
Читайте більше у статті про нову кліматичну мету:
Чому важливо скорочувати викиди парникових газів?
Які сектори є найбільшими забруднювачами?
Що означають нові кліматичні цілі для української економіки та українців?
Якою має бути державна кліматична політика, що не забуватиме про соціальну справедливість? Відкрити / Коментувати