Спільне | Commons

2022-01-27 14:14:40 Відкрити / Коментувати

2022-01-27 13:06:25 Ви колись замислювалися, що в наявних реаліях ходіння пішки більше пов’язано з ризиками для здоров’я, ніж його зміцненням?

Хоча би тому, що можливість потрапити в ДТП точно не сприяє підтримці фізичної форми, а атракціон сковзання по неочищених тротуарах між машинами й парковки, влаштовані на місці дитячих майданчиків, парків і букіністичних ринків, не покращують психоемоційний стан.

Іронізувати з цього приводу можна безкінечно, проте ліпше виборювати своє право на місто активними діями, доки ходьба остаточно не перетворилася на дорогий привілей, як це сталося у американських містах.

Читайте про неоптимістичний досвід поширення автомобільної культури в Америці та його наслідки в статті Антонії Мальчик, робіть висновки і відстоюйте простори для своїх корисних прогулянок! Відкрити / Коментувати

2022-01-26 12:27:55 Несмотря на наличие большого количества документальных источников об участии роты им. Шевченко в Гражданской войне в Испании, этому яркому событию уделено крайне мало внимания в украинской историографии.

Решили исправить ситуацию и попросили Алексея Кудрицкого подготовить статью об интербригаде. Переходите по ссылке, читайте и пополняйте картину левого движения ещё одним важным эпизодом! Відкрити / Коментувати

2022-01-25 13:11:29 ​​«25 січня 2022 року в Україні відбулися урочисті заходи з нагоди 150-річчя з дня народження державного діяча Миколи Скрипника (1872–1933). У багатьох містах було проведено урочисті збори, семінари, круглі столи, присвячені діяльності наркома освіти радянської України в 1927–1933 рр. У Києві, Харкові та на малій батьківщині, в Ясинуватій на Донеччині, Миколі Скрипнику було відкрито пам’ятники, а “Укрпошта” випустила спеціальну марку».

Такими могли би бути новини сьогодні, якби цей ювілей потрапив до переліку пам’ятних дат, що затвердила Верховна Рада на 2022–2023 роки. Але не потрапив. Микола Скрипник виявився незручним для держави й суспільства. Незручним, бо свій комуніст-українець, ще й на високих посадах в партії та державі, підважує місцеву картину світу, в якій ліві погляди — це «хвороба», обов’язково принесена в Україну ззовні. В якій є місце тільки для тих, хто боровся й будував будь-яку Україну, але тільки не радянську. В якій не можна бути одночасно патріотом своєї Батьківщини й інтернаціоналістом. В якій усі заслуги і здобутки нічого не важать, бо в тебе не той партійний квиток.

І виходить, що сьогодні Скрипника згадають переважно історики та дослідники культури. Вони ж бо знають усю неоднозначність постаті та її роль в історії України. Дописи у фейсбуці, згадка у вірші Сергія Жадана. Все. А на державному рівні — мовчання. Ні урочистих заходів, ні ювілейних марок, ні пам’ятника в Ясинуватій, яка нині не контролюється українською владою. Зрештою, навіть у цьому є якась лиха символічність: нашій державі виявилася непотрібною пам’ять про людину, яка свого часу зробила все, щоб Донбас залишився у складі України.
З днем народження, Миколо Олексійовичу! Відкрити / Коментувати

2022-01-21 14:51:35 Якщо вам було мало новорічних подарунків, то ми поспішаємо це виправити
Знайшли і приготували для всіх охочих минулорічні випуски «Спільне». Отримати їх можна, заповнивши цю форму.

Чекаємо ваших заявок до 28 січня і також будемо раді вашим донатам, які можна надіслати через наш сайт Відкрити / Коментувати

2022-01-20 17:21:37 Відкрити / Коментувати

2022-01-20 13:16:21 З кожним роком з’являється все більше компаній, спрямованих на дослідження технологій в області продовження життя.

Прикладом може бути
відкрита Безосом компанія Altos Lab, що наймає найкращих вчених, які мають розробити ліки для продовження молодості;
або шалені державні кошти в Росії, вкладені в медичну компанію, спеціалізовану на розробках генної інженерії НОМЕКО.

Усе це надзвичайно захопливо, але ми все-таки є прихильниками рецепту, який допоможе здолати старість, запропонованого ще пів століття тому Симоною де Бовуар.

У чому він полягає, — читайте в уривку з книжки Александра Ферона «Відкрити Бовуар» з коментарем до теоретичної праці філософині «Старість». Відкрити / Коментувати

2022-01-19 14:52:06 Факт того, що заробітчан(к)ам важко організовувати профспілки й захищати трудові права, здається доволі очевидним.

Проте дослідниця умов праці мігранток, зайнятих у сфері догляду й хатньої роботи, Олена Федюк ставить його під питання. І зазначає, що деполітизація досвіду заробітчанок оминає важливий емансипативний потенціал самоорганізації українок, які працюють за кордоном.

Адже з 90-х років заробітчанкам таки вдалося
вибороти в роботодавців фіксацію певних норм й правил своєї праці (і відбувалося це великою мірою завдяки підтримці землячок);
змінити ярлик ганьби за залишені сім’ї на статус годувальниць;
а також довести, що міграція на рівні особистого досвіду може стати підґрунтям для отримання нових знань та професії, шансу розвиватися за межами своєї родини й віднаходити простори для власних зацікавлень.

Більше про аспекти життя українських мігранток, які не варто табуювати, ви знайдете в інтерв‘ю Анастасії Рябчук з Оленою Федюк. Відкрити / Коментувати

2022-01-19 12:31:29 Сьогодні вранці, 19 січня, відбулася щорічна антифашистська акція вшанування пам’яті Станіслава Маркелова й Анастасії Бабурової, яких вбили у 2009 році російські неонацисти. Минулого року акція була фактично зірвана правоохоронцями, які затримали активістів і активісток під приводом «порушення карантинних обмежень». У результаті суди визнали ці затримання незаконними. Тож цього року акція пройшла під Подільським райвідділом поліції, співробітники якого відповідальні за минулорічні затримання.

Учасники й учасниці акції також нагадали, що саме бездіяльність подільської поліції зробила можливою серію нападів ультраправих на культурно-розважальні заклади Подолу. На думку активісток і активістів, ультраправе насильство й інтеграція ультраправих у державні та громадські інституції є однією з найбільших загроз демократичним процесам в Україні.

Більше фото за посиланням. Відкрити / Коментувати

2022-01-17 14:09:50 Існує стереотип, що в СРСР трудова міграція була неможлива. Проте стаття нашої авторки доводить, що тяглість традиції заробітчанства у західних регіонах за радянських часів не просто не переривалася, а виокремилися у стійке соціальне явище, яке формувало спосіб життя населення.

То куди ж і навіщо їздили на заробітки, коли Європа була закритою? Читайте у матеріалі Катерини Буркуш! Відкрити / Коментувати