Дуже радію тому, що перевела Галушку на українську з початку ц | Бетонна галушка

Дуже радію тому, що перевела Галушку на українську з початку цього року, бо міркуючи про те коли та як це краще зробити раніше, як раз понад усе боялася, що доведеться робити це в умовах як вчора. Коли відбуваються події, які немає змоги вже терпіти й продовжувати користуватися російською мовою. Багато каналів, блогів та персональних сторінок з учорашнього дня заявляють про перехід на українську.

Але я б хотіла разом з тим побачити й інші заяви. Від нашої гастрономічної спільноти.
Про те, що вони більше не будуть привозити сюди на виступи, майстер-класи та вечері російських кухарів. Тому що всі роки доки в нас іде війна, це їм не заважало цього робити.
Про те, що кухарі відмовляться від стажувань у Росії та будуть відмовляти на запрошення приїхати та провести вечерю/гастролі там.
Про те, що будь-які українські інституції не будуть запрошувати до діалогу, обміну досвідом та співпраці будь-яких представників гастрономічної спільноти з Росії, навіть якщо формально вони є представниками міжнародних організацій.
Про те, що профільні медіа та блоги більше не будуть поширювати новини та події з російського гастрономічного сегмента - це відбувається й досі!
Про те, що більше не буде співпраці у промо російських компаній, проєктів та пабліків.

Більше не може бути відмовок.