'...101. Суд зазначає, що свідок дає показання лише щодо факт | Кафедра Кримінального Процесу

"...101. Суд зазначає, що свідок дає показання лише щодо фактів (частина 5 статті 95 КПК). У той же час у показаннях психолога, відтворених у вироку, не міститься повідомлень про будь-які факти, що стосуються обставин справи. Вони навіть не відтворюють змісту тверджень, які під час опитування в «Зеленій кімнаті» зробила потерпіла, а містять лише висновки, зроблені психологом «на підставі проективного образу дитини, психотерапевтичного інтерв’ю, відповідних реакцій дитини».
102. Таким чином, твердження психолога як в суді, так і у «професійному висновку», не можуть вважатися показаннями свідка в значенні статті 95 КПК, а за своєю природою є думкою або висновком.
103. Хоча свідок може висловлювати певні думки або висновки під час давання показань, але суд може визнати їх допустимими, лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння його чи її показань (їх частини) і ґрунтуються на спеціальних знаннях в розумінні статті 101 цього Кодексу (частини 5 и 6 статті 95 КПК). Однак ці положення не призначені для перетворення свідка в експерта, оскільки висновок або думка свідка можуть бути визнані допустимими лише за умови, що вони прояснюють повідомлені ним же факти, що стосуються обставин справи.
104. Якщо висновок чи думка не стосуються повідомлених свідком фактів, а є результатом певного дослідження, до такого висновку мають застосовуватися правила, передбачені для висновку експерта. Суд зазначає, що твердження психолога, відображені у вироку, фактично становлять собою експертні висновки у значенні статті 101 КПК, оскільки не містять в собі тверджень щодо фактів, які вона сприймала особисто..."
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108526645