Поки всі обговорюють тему з вагнерівцями, як завжди основне | ✙Над пропастью кринжи✙
Поки всі обговорюють тему з вагнерівцями, як завжди основне виходить позаочі
А річ йде про майбутню зустріч Байдена та Путіна. Це вже офіційно почали анонсувати в Кремлі. Спочатку це заявив Песков, нібито відеодзвінок можливий до кінця Нового Року. А потім Патрушев підтвердив це сказавши що зустріч буде в цьому році.
Але що цьому передувало? Як завжди росіяни обрали тактику "ескалації для деескалації", це вже декілька разів працювало до цього, чому б не спрацювати ще раз? А я нагадаю, що ескалація поступово нарощувалась з навчань Запад-2021. Після них до Москви поїхала пані Нуланд, заступник держсекретаря США, домовлятися відносно питань по Північному Потоку-2 та України. Потім в дуже короткий проміжок часу поїхав голова ЦРУ Бернс, де він мав розмову з вже згаданим Патрушевим, і знов ж на цю тематику. Так само мав розмову з Патрушевим сьогодні і радник Байдена з нац.безпеки Салліван. Варто підкреслити, що деталі зустрічі в Женеві також погоджували Патрушев та Салліван. І знов як і півроку тому, домовленість йде саме під час піку ескалації, коли росіяни постійно перекидали війська вздовж кордонів України.
Отже, можемо зробити висновок, що Росія невдоволена взагалі результатами як Женевського саміту, так і того як розвиваються дипломатичні стосунки з країнами Європи. Відхід Меркель сильно послабив позиції Німеччини в ЄС, і естафету перейняв Макрон, котрий зараз намагається все більш на себе перетягнути ковдру відносно курсу Союзу. Тут і підтримка атомної генерації, і політика відносно підтримки Польщі, та інше. І публікація дипломатичної переписки є чітким сигналом цього невдоволення з боку Москви, бо зараз фактично ситуативно Франція та Британія знаходяться в позиції, коли їм вигідно підбити трішки Німеччину відносно її політики з Росією та енергетикою. Саме тому ми бачимо активність з боку не тільки Британії в питанні перекидання військових контингентів, а й її союзників в обличчі тієї ж Швеції, котра зголосилась на відкриття своєї місії в Україні.
Варто зазначити, що та зустріч котра відбудеться буде мати важливий статус, не вирішальний звичайно, але від неї буде залежати те, як будуть далі розвиватися стосунки РФ - Захід, та чи піде вже остаточно під Китай Москва. Бо виступ Путіна сьогоднішній мав певні чіткі сигнали, окрім згаданих ним посилення присутності військ НАТО у Східній Європі, він ще раз підкреслив те, що є ті хто хоче розбити союз Пекіну та Москви. Це не означає, що це союз є та він закріплений. Співпраця і дійсно тісна, але здебільшого вона поки що носить нейтральний по відношенню до Штатів та Заходу характер. І це висловлювання є певним елементом торгу, залякуванням сформованої вісі, щоб виторгувати собі певні преференції в питаннях з ПП-2 та Україною.
Але досвід Женевського саміту, та того як після них розвивалися події. Та того, як все більш небезпечніше грає Росія лише задля того щоб привернути увагу, говорить про те, що певно майбутня розмова з Байденом буде носити негативний результат для Москви. Що в свою чергу буде нести вже певну загрозу як для України в плані ескалації на Сході, так і для Європи в питанні енергетичної кризи. Як буде ситуація розвиватись насправді, покаже час.
