2022-12-20 16:23:58
І давайте ще раз, бо бачу багато, скажімо так, занадто емоційних коментарів.
1. Ця війна як за наше існування, так і за нормальне майбутнє. Без корумпованих ручних суддів, без прийняття рішень по дзвінку та без одвічного українського «рішалова». Ми боремось не для того, аби мати в країні такі ж порядки, як у нашого ворога.
Тому усе, що робить влада щодо внутрішньої політики — надважливо.
2. У цій війні ми маємо бути максимально консолідовані на перемогу. Без срачів та внутрішніх конфліктів.
Як робити так, аби їх мінімізувати? Ухвалювати правильні рішення.
Чи допомагають цьому сумнівні закони? Очевидно, що ні.
3. Моя критика спрямована на одне — аби ми перестали бігати по граблях та щоб у нас не було рішень, які руйнують нас зсередини. Бо це підриває моральний дух та додає корозії державній системі.
4. Я не мовчатиму тоді, коли маю що сказати щодо внутрішньої політики, коли це важливо для нашої держави. Я маю дві юридичні освіти та великий досвід активізму, знаю про наші системні проблеми, і висловлюю свою думку про них.
Якщо вам це не подобається — ваше право припинити мене читати. Так само, як і моє право говорити.
5. Коли я кричав про візовий режим з РФ ще до вторгнення, мені відповідали, що це неважливо. Коли ми вимагали змін до КСУ, бо той за раз зніс частину антикорупційної реформи, теж були люди, які казали, що нам зміни не потрібні. Така ж історія і з ОАСКом була.
Подібне і зараз.
Я хочу жити у правовій державі.
Наші воїни хочуть цього теж.
У нас і так після перемоги буде чимало роботи. Тож не варто зараз вішати над собою черговий дамоклів меч.
165 views13:23