#архітектуракиєва
«Найбільше на вигляд Києва впливала не ідеологія, а періодичні тотальні руйнації, внаслідок яких відбувалося майже повне знищення міста. Це характерно і для інших міст» – розповідає у інтервʼю Гліб Ушаков, практикуючий архітектор, викладач, кандидат наук, лектор та експерт Культурного Проекту.
Три найбільші катастрофи Києва:
монголо-татарська навала 1240-го року, коли фактично все було знищено;
пожежа на Подолі 1811-го, яка дощенту спопелила старі квартали, хіба тріснуті стіни де-не-де вціліли;
зруйнований центр міста в 1941-му році — було знищено повністю центральне ядро навколо Хрещатика, залишилися окремі фасади без дахів і частина прикрас, а відбудували вже інше місто.
21 вересня на онлайн-курсі «Архітектурні стилі Києва» будемо докладніше говорити про вцілілі архітектурні ареали столиці, українське бароко, ідеологічну архітектуру, а також про розбудову міста і збереження його культурних шарів.
