4 вересня, 1965 року відбулася презентація фільму режисера Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» в Києві. Цей захід виявився знаковим не лише для українського кінематографу.
На прем’єрі стрічки представники української інтелігенції, чиї імена сьогодні нам добре відомі: Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл та Василь Стус, публічно виступили з протестом проти масових політичних репресій радянської влади. До стихійного виступу приєднався і сам Параджанов. Акція незгоди була викликана серією арештів серед української інтелектуальної і культурної еліти.
Події, що розгорнулись згодом, підтвердили слова дисидентів, сказані в кінотеатрі. Більшість учасників протесту, зокрема Чорновіл та Стус були ув’язнені за антирадянську агітацію. Хоча насправді, за українську позицію й за те, що вступили на шлях супротиву. Можна сміливо вважати, що в той момент громадський культурний рух проти радянської тоталітарної системи став рухом політичним, породивши явище шістдесятників у просторі української боротьби за незалежність.
Принагідно, окремо згадаємо про самого Стуса. Сьогодні, 4-го вересня, зокрема день його смерті, яка настала 1985 року внаслідок чергового ув'язнення. Не забуваємо, не без «допомоги» адвоката Медведчука.
Вдумайтеся, більшості представників епохи шістдесятників, які доклалися до встановлення незалежності, саме через репресії або інші «загадкові» обставини, сьогодні немає серед живих. А зрадник Медведчук досі живий і до повномасштабного вторгнення почував себе взагалі причудово.
Дисидентській рух став авангардом боротьби з радянською тоталітарною машиною. А зараз настав уже наш час, в якому ми зобов’язані виправити історичну несправедливість і отримати квиток у світле майбутнє для нас і наших нащадків.
Данило Брусов
