Спальний район Оболоні. На дорозі стоїть, хитаючись, легінь. Д | 🇺🇦Дафа: не бійся, бийся

Спальний район Оболоні. На дорозі стоїть, хитаючись, легінь. Дивиться кудись в район 3-4 поверхів будинку і оре:
- Я люблю тебе! Чуєш? Люблю! Хочеш, я все зроблю! Хочеш?
З вікна балкону висовується інший хлоп, дивиться на це амплітудне похитування знизу.
- Мішка, ти п’ян!
- Да, я п’ян, - не сперечається перший. – І що? Я все одно тебе люблю!
- Мішка, іди додому
- Нєт!
- Іди кажу
- Нєт! Я буду тут стояти, поки ти не спустишся (на цих словах його гравітацією, бєссєрдєчною сукою, повело у кущі)
- Та йой, іди сядь оно на лавку! Зара вийду.
Перший непередбачуваною траєкторією шурує до лавки і навіть потрапляє на неї, а не поруч. Другий з балкону зникає. З кущів людську драму незворушно спостерігає кіт кольору «черепаха». Поруч із ним лежить обгризена риб’яча голова. В кота явно все добре, а в людей – суцільні складнощі.

(записано щойно власноруч по гарячих слідах походу на Нову пошту)