​​Не зразу відмітила, що книги, обрані на ці вихідні, так пасу | Читай, krw, книжки️📚

​​Не зразу відмітила, що книги, обрані на ці вихідні, так пасують одна одній за стилистикою та кольорами обкладинок.

А коли прочитала "Орду" Ігора Баранька та почала читати "Постправду" Лі Макінтайра зрозуміла, що їх об'єднує не тільки колір.

При першому ж наближенні відкривається їхня тематична спільність: вони обидві про світ, що існує поза правдою. І якщо мальопис "Орда" - це авторська фантазія, антиутопія-попередження (хоча, господі, ну яке попередження? Ну хіба колись ці попередження хоч раз хоч із одним народом спрацьовували?), то "Постправда" - це справжнє наукове ґрунтовне дослідження реальності. На жаль, вже реальності, а не якихось там фантазій, де тільки-тільки народжені загрози вже виросли у повноцінні катастрофи.

Так, я лише почала читати "Постправду", але вже бачу, що читати її варто із стікерами та олівцем і тримати напоготові файлик з нотатками. Робота Лі Макінтайра, наукового працівника Центру філософії та історії Бостонського університету, не потерпить зухвалого прочитання з наскоку чи нашвидкуруч по діагоналі.

Добра праця, тож поставлюсь до неї відповідно і, скоріше за все, очікуйте ще дописів (чи відео) про цю книгу.