Окрім рушниць, які обов'язково мають вистрелити, якщо вже з | Читай, krw, книжки️📚
Окрім рушниць, які обов'язково мають вистрелити, якщо вже з'явилися, існують ще й листи, які обов'язково мають бути прочитані, навіть, якщо адресатові на них байдуже.
Старовинний будинок (із привидами?), який нова родина перетворила на надсучасного монстра технологій, де навіть вранішню каву варить додаток на телефоні. Купа дітей у кожного разу ніжному віці від немовляти до дорослої підлітки. Заклопотана мама, в якої втекла вже четверта нянька поспіль, а попереду - підписання важливого проекту, де важить зосередженість та концентрація, а не підтирання сопельок чи ліпка аплікацій, хай би як важливо це не було для родинного затишку. Недосяжний та діловий батько, який, здається, начебто взагалі не переймається проблемами сім'ї та дітей.
І нова нянька. Яка готова займатися дітьми, варити жахливу каву додатком, жити у цьому архітектурному франкенштейні, щоразу намагаючись не думати про дивні звуки з горища, і навіть спробувати знайти мову із підліткой, заради... самої себе.
От тільки не всі діти доживають до останніх сторінок книги. Ні, це не спойлер: про смерть дитини читача повідомляють з перший сторінок і фактично запрошують у подорож-розгадку: хто ж винний?
Люблю детективи, які вміють порадувати незвичною кінцівкою. Останнім часом таким виявився норвезький "Могила на двох" і ось тепер ще й "Поворот ключа". Особисто в мене список детективних авторів та авторок, яких можна без остраху читати, побільшало.
