Деканат ХТФ

2021-05-24 12:18:51 Сьогодні розпочинається семестровий контроль весняного семестру 2020/2021

Семестровий контроль складається з двох частин: складання заліків/захисти курсових робіт (з 24 травня по 05 червня 2021) та екзамени (з 07 по 19 червня 2021). Усі заходи будуть проводитись дистанційно відповідно до затверджених регламентів:
• Семестровий контроль в дистанційній формі.
• Захист ДР / ДП / МД в дистанційній формі.

Рекомендуємо перед контрольними заходами переглянути стріми ДНВР:
• «Семестровий контроль – питання і відповіді» – про особливості семестрового контролю в дистанційній формі; про можливі оцінки за результатами семестрового контролю та що з ними робити; про відрахування, переривання навчання, переведення і поновлення!
• «Ліквідація академічної заборгованості» – про особливості ліквідації заборгованості згідно з положенням про поточний, календарний та семестровий контроль; що робити, якщо не допущений, якщо отримав незадовільну оцінку, якщо бажаєте перенести вивчення дисциплін; про повторне вивчення дисциплін.

Більше корисних статей про навчання дивись у Хелпіку в розділі «Навчання по полицях». Деякі з них:
• Ліквідація академічної заборгованості літньої сесії 2020/2021 н.р.
• Ви отримали академічну заборгованість, що далі?
• Переведення в/до КПІ ім. Ігоря Сікорського.
• Поновлення до КПІ ім. Ігоря Сікорського.
• Положення про відрахування, переривання навчання, переведення і поновлення здобувачів вищої освіти.

Коли: семестровий контроль триватиме:
• 24.05-05.06 заліки / КР / КП
• 07.06-19.06 екзамени
• 22.06-26.06 ліквідація академічної заборгованості
Де: Онлайн

ДНВР на фейсбук | телеграм. Виникають питання, непорозуміння під час семестрового контролю – одразу пишіть нам. Успіхів!

#ДНВР #навчально_виховна_робота Відкрити / Коментувати

2021-05-24 09:01:36 Календар видатних хіміків
24 травня 1942 року – день народження Джеймса Фрейзера Стоддарта (Sir James Fraser Stoddart), британсько-американського хіміка, лауреата Нобелівської премії (2016р.) «за розробку і створення молекулярних машин».
Започаткував нову галузь органічної хімії – супрамолекулярну.
Одним з його головних внесків у розвиток механічно зчеплених молекулярних архітектур, таких як ротаксани та катенани, було створення ефективних синтетичних протоколів, заснованих на зв'язуванні циклобіс(паракват-п-фенілену) з багатими електронами ароматичними замісниками. Разом зі своєю науковою групою синтезував вдосконалену механічно зчеплену молекулярну архітектуру, яку називають молекулярні кільця Борромео, використовуючи досягнення динамічної ковалентної хімії. Ефективні методи, розроблені для синтезу цих молекулярних архітектур, були застосовані до побудови молекулярних перемикачів, які працюють на основі руху різних компонентів відносно один одного. Такі взаємозв’язані молекули можуть потенційно використовуватись як молекулярні датчики, виконавчі механізми, підсилювачі та молекулярні перемикачі, і ними можна керувати хімічно, електрично та оптично.
Ці досягнення лягли в основу створення наноелектронних пристроїв, наноелектромеханічних систем та молекулярних машин. Відкрити / Коментувати

2021-05-22 12:03:30 Календар видатних хіміків
22 травня 1927 року народився Джордж Ендрю Ола (George Andrew Olah, ім’я при народженні Oláh György), американський хімік угорського походження, лауреат Нобелівської премії з хімії (1994р.) «за внесок в хімію карбокатіонів».
В першій половині 20 століття стало відомо, що велика кількість органічних реакції повинна здійснюватись через проміжне утворення карбокатіонів, які мають дуже малий час життя і з'являються в таких малих концентраціях, що спостерігати їх безпосередньо за допомогою фізичних методів неможливо. Причина цього - надзвичайно висока реакційна здатність по відношенню до оточуючих молекул розчинника або негативних іонів - нуклеофілів.
Ола зміг успішно отримати, вивчити і потім рекомбінувати карбокатіони, використовуючи для цієї мети суперкислоти (суміш фторидної кислоти з пентафторидом стибію) і сильно охолоджені розчинники (діоксид сульфуру за температури мінус 78 градусів за Цельсієм).
В результаті вченим було отримано третбутил-катіон з великою тривалістю «життя», який можна було вивчити фізичними методами, наприклад, за допомогою методу ядерного магнітного резонансу. Це дозволило досліджувати структуру і динаміку перетворень практично будь-яких карбокатіонів.
Відкриття Ола ініціювали виникнення нової гілки органічної хімії і привели до створення нових палив і високооктанового бензину. Відкрити / Коментувати

2021-05-22 10:59:59 Календар видатних хіміків
22 травня 1912 року народився Герберт Чарльз Браун (Herbert Charles Brown), американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1979р.) «за розробку нових методів органічного синтезу складних бор- і фосфорвмісних сполук».
Зробив фундаментальний внесок в хімію органічних сполук і хімію органічного синтезу, особливо в плані визначення хімічного складу похідних боранів і сфери їх практичного застосування. У співпраці з Г. Шлезінгером досліджував диборан - вчений вивчав реакції диборану з органічними карбонільних сполуками (такими, як альдегіди, кетони і складні ефіри, молекули яких містять подвійний вуглець-кисневий зв'язок). Ця робота була здійснена із застосуванням складної високовакуумної технології. У процесі досліджень Браун виявив, що диборан є ефективним відновником (гідрогенізатором): при гідролізі карбонільні групи повністю відновлюються до спиртів в дуже м'яких умовах. Незважаючи на те, що метод Брауна відкривав певні переваги для хіміків-органіків, застосування його тим не менше було в значній мірі обмежено через високу вартість диборанів.
Згодом Браун отримав цілий ряд нових боргідридів і металгідридів, які забезпечили хіміків-органіків повним набором відновників, придатних для широкого застосування з урахуванням специфіки синтезів.
Зробив значний внесок у вивчення взаємозв'язку між молекулярною структурою і реакційною здатністю, а також в дослідження стеричних ефектів (механічної взаємодії частин молекул, які вступили в реакцію) в реакціях органічних сполук. Відкрити / Коментувати

2021-05-21 09:04:26 Шлях до Кремнієвої долини: як просувати власні винаходи. Назар Поночевний, 2 курс ФТІ. CAMPUS #8

З КПІ – у Кремнієву долину. Це реально!

Власним досвідом просування стартапу ділиться студент 2-го курсу ФТІ Назар Поночевний. Винахідник розповідає, як отримав $25 тисяч за власну розробку. А також лайфгаки початківцям – у свіжому випуску CAMPUS від КПІмедіа.

Відео — за посиланням. Відкрити / Коментувати

2021-05-20 20:44:18 Сьогодні о 23:59 завершується другий календарний контроль у весняному семестрі 2020/2021 н.р.

Уже завтра в кабінеті Електронного кампусу ви побачите свої результати. Сподіваємось, більшість з вас отримали лише позитивні оцінки. Що означає кожен з результатів дивить тут. Відповіді на поширені питання та що означають наскрізні «НА» дивись у цьому пості.

Додаткова інформації:
• Якщо є питання – пишіть нам в бот.
• Повідомити про те, що з певної дисципліни не ведеться модуль Поточний контроль в Електронному кампусі і ви не знаєте своїх поточних результатів, можна заповнивши форму.
• Що робити у разі конфліктних ситуацій – інструкцію дивіться тут.
• Більш детально про календарний контроль в статті.

#ДНВР #навчально_виховна_робота Відкрити / Коментувати

2021-05-20 09:16:57 День вишиванки

Щороку у третій четвер травня відзначають Всесвітній день вишиванки. Це свято вшанування й збереження прадавніх традицій створення і використання автентичного вишитого вбрання.

Нині вишиванки переживають період відродження. Дедалі більше молоді обирає барвистий одяг, не лише віддаючи шану традиціям, а й тому, що це стильно та оригінально. Споконвіку візерунки на сорочках містили глибокий зміст і зашифровану інформацію. Пращури завдяки вишивці намагалися оберегти рідних від лиха. Її витоки сягають епохи неоліту. Давні українські вишивки датують ІІ століттям до нашої ери.

Цьогоріч День вишиванки ювілейний — 15-й. Організатори пропонують присвятити його традиційній українській музиці та екологічним проблемам.

Вітаємо спільноту КПІ з цим барвистим святом. Яскравих вишиванок та сонячного настрою! Не забуваймо власні традиції та шануймо своє, рідне. Відкрити / Коментувати

2021-05-20 08:59:59 Календар видатних хіміків
20 травня 1860 року народився Едуард Бухнер (Eduard Buchner), німецький хімік та біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1907р.) «за науково-дослідну роботу з біологічної хімії та відкриття позаклітинної ферментації».
Наприкінці 19 століття переважали дві конкуруючі між собою теорії бродіння. Згідно механістичної теорії, дріжджі, постійно розкладаючись до рідкого стану, створюють хімічну напругу, яка змушує розкладатися молекули цукру. Відповідно до цієї точки зору спиртове бродіння являло собою хоча і складну, але, в загальному, звичайну хімічну реакцію. Проти цієї теорії заперечували віталісти, які, подібно до Луї Пастера, вірили, що в живих клітинах міститься якась життєва субстанція, яка і «несе відповідальність» за бродіння. На їхню думку, без якогось «життєвого», хоча поки ще не знайденого, компонента в живих клітинах одні тільки хімічні речовини не могли б викликати процес бродіння. Незважаючи на те, що прихильники механістичній теорії довели, що речовини, виявлені в живих клітинах, можуть бути синтезовані, нікому ще не вдавалося виділити речовину, що сприяє бродінню, або викликати цей процес в неживих речовинах.
Змішавши сухі дріжджі із концентрованим розчином сахарози, Бухнер спостерігав виділення вуглекислого газу, тому гіпотезу, що активною речовиною є ензим (фермент), який він назвав «зимаза». Його відкриття означало, що бродіння відбувається в результаті хімічної активності ензиму як всередині, так і поза дріжджової клітини, а не під впливом так званої життєвої сили. Відкрити / Коментувати

2021-05-19 15:32:23 Вступ до кібергігієни

У п’ятницю, 21 травня, о 16:00 курсанти ІСЗЗІ розкажуть про:

небезпеки в кіберпросторі;
протизаконний і шкідливий контент;
маніпуляції та фейки в інтернеті;
протидію кібербулінгу;
національну систему кібербезпеки й кіберзлочинність.

Запитання до спікерів можна ставити під час прямої трансляції.

Долучайтеся за посиланням. Відкрити / Коментувати

2021-05-19 10:00:00 Календар видатних хіміків
19 травня 1873 року – день народження Володимира Олександровича Плотнікова, радянський фізико-хімік та електрохімік.
В 1899-1941 роках працював в Київському політехнічному інституті, де розпочав дослідження з електрохімії неводних розчинів та створив науковий напрям «Київська електрохімічна школа».
Спільно зі співробітниками вперше в світі отримав шляхом електролізу металевий алюміній за кімнатній температурі.
Зробив значний внесок у вивчення природи електролітних розчинів.
Обґрунтував зв’язок між ступенем електролітичної дисоціації сполук та їх здатністю до комплексоутворення в розчинах, чим експериментально підтвердив хімічну теорію розчинів Менделєєва Д.І. Відкрити / Коментувати