2021-04-26 15:31:56
Чорнобиль – трагедія ХХ століття
Сьогодні, 26 квітня, відзначається 35 річниця аварії Чорнобильської атомної електростанції, яка призвела до однієї із найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії людства. Унаслідок невдалого експерименту на 4-му реакторі сталися два вибухи, які призвели до руйнування енергоблоку та викиду в атмосферу 14*10^18 Бк радіоактивних речовин потужністю в 300 Хіросім. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії, що призвело до забруднення 2/3 території Європи.
Для усунення наслідків аварії відправляли працівників станції, фахівців для проведення робіт на аварійному блоці і навколо нього, пожежників, військові частини, як регулярні, так і складені з терміново зібраних резервістів. Їх всіх пізніше стали називати «ліквідаторами». Основна частина робіт виконана в 1986-87 роках, в них взяли участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки приблизно 600 000 осіб.
Одним з ліквідаторів аварії, якого у перші години аварії викликали на станцію був Лелеченко Олександр Григорович – заступник начальника електроцеху Чорнобильської АЕС та випускник КПІ 1966 р. Він, не дозволяючи підлеглому персоналу перебувати на небезпечних ділянках, ціною власного здоров'я і життя, особисто забезпечував електропостачання обладнання систем безпеки і пожежогасіння. В умовах високого рівня радіації організував термінові роботи з попередження вибуху турбогенератора другої черги. Особисто здійснив необхідні перемикання на електролізній установці, відвернувши тим самим подачу водню, який будь-якої миті міг вибухнути, в машинний зал станції, на даху якого вже палало полум'я. Через тиждень, 30 квітня, його терміново доправили в київську клініку де за тиждень він помер від гострої променевої хвороби.
"Олександр [Лелеченко] вимикав напругу особисто і допускав пожежників до гасіння, письмово гарантуючи відсутність напруги, а відсутність радіації ніхто не гарантував, цього не вимагали інструкції. Він виявив інтенсивне надходження водню в машзал блоків № 3 і 4, який можна було перекрити лише в електролізній.
Над станцією нависла загроза потужного водневого вибуху, страшнішого за той, що уже стався. І Олександр, крокуючи по уламках радіоактивного графіту, дістався ресиверного поля і перекрив необхідні вентилі (як потім з'ясувалося, військові під захистом танкової броні, пролітаючи цю ділянку на швидкості 90 км/год, отримували річну дозу радіації). Повернувся в машзал, перевірив, що водень продовжує надходити (очевидно, залишковий із трубопроводів), знову пішов і повторно затягнув вентилі. Повернувся й із задоволенням відзначив відсутність водню. Так буденно рятують людство", — заслужений енергетик України О.Б.Мелешко.
До 35-ї річниці Чорнобильської катастрофи у КПІ ім. Ігоря Сікорського увічнили подвиг героя, ліквідатора аварії на ЧАЕС та випускника КПІ – Олександра Лелеченка. Перед корпусом його рідного факультету встановлено пам’ятник за благодійні внески від ініціаторів та спонсорів проєкту: представників кількох великих українських енергетичних компаній і випускників університету – ветеранів енергетичної галузі.
28 квітня о 12:30, з дотриманням карантинних вимог, відбудеться офіційне відкриття пам’ятника біля 20-го корпусу (ФЕА).
Більше
• Про Олександра Лелеченка.
• Інформаційні матеріали про Чорнобильську АЕС від УІНП.
• Одинадцять книг і фільмів про Чорнобиль від УІНП.
152 viewsS Lk, 12:31
Д
