щиро презираю кожного автора і кожну авторикиню, що зраджують моїм ідеалам творчого авторитаризму
якщо хтось питає свою авдиторію щось накшталт:
а) як вам цей пост?б) як нам стати кращими?в) що б ви
змінили?
г) а розповісти вам про …?
д) як вам такий формат?… — рекомендую відразу ж відписатись і не пропускати крізь себе цей потяг до безвольності
це навіть зворотнім зв’язком називати соромно — просто комусь думка ефемерної авдиторії стала важливішою, ніж власна творча візія — або через брак такої, або з корисливих помислів, або байдуже, в принципі, чому
подібна кволість не сумісна з крепкою, самобутньою творчою одиницею і трактується як схильність до креативної імпотенції
цінність автора — у його власному стержні і слідуванні внутрішньому компасу, а колекціонер і втілювач відгуків — він агрегатор, а не автор — мікрокорпорація серед людей
