#ЛюдськийФактор
На банкеті в Ялті під час конференції у лютому 1945 року, Франклін Рузвельт промовив тост: «Народ Великобританії під час війни виявив чудеса хоробрості та стійкості. Тому пропоную підняти келихи за лідера цієї країни, завдяки якому ці чудеса стали можливими, за короля Георга VI».
У цей момент у застільну процедуру вклинився Сталін: «Ми, комуністи, визнаємо роль лідерів, але не вважаємо їх за головних. Головним у будь-якому разі є народ.
Тому пропоную підняти келихи за героїчний народ Великої Британії».
Черчілль, ображений тим, що тост за його короля переінакшили, одразу взяв слово: «Я не є комуністом і навіть, як ви знаєте, навпаки, завжди боровся з комуністами. І вважаю, що за всієї важливості подвигу народу не слід применшувати роль лідера історії.
Тому, будучи захопленим безприкладною мужністю радянського народу у війні, пропоную підняти келихи за лідера СРСР, голову Верховної ради, президента Михайла Івановича Калініна».
Сталін після цього виглядав приголомшеним.
Слово на часі своєму — яке воно добре.
Притчі Соломона, 15:23
Більше надихаючих історій про непересічних людей - у новому у моїй книзі
“Людський Фактор”.
Всі бестселери нашого "Книжкового Клубу": https://bit.ly/3fBwWfX
Все ще перебуваю під враженням від “Книжкового Арсеналу”, де мав нагоду зустрітися з багатьма непересічними особистостями.
