#ЛюдськийФактор Не втрачайте почуття гумору. Гумор для люд | Дмитро Чекалкин
#ЛюдськийФактор
Не втрачайте почуття гумору. Гумор для людини – те ж саме, що аромат для троянди.
Джон Голсуорсі
Свою Нобелівську промову "перша дама" польської поезії Віслава Шимборська писала протягом місяця. Вона одна з найкоротших в історії премії і починається так: "Найважчою у промові вважається перша фраза. І для мене, так би мовити, це вже позаду...".
Поляки жартують, що за есесерівських часів, Польща у соцтаборі була найкумеднішим "бараком"...
Поки майже весь український гумор скочувався до "юмору" "кварталу 95", польські жартівники розвивали і урізноманітнювали жанри: фрашкі, лімерики, альтруїтки, фіглики, отводкі, макабрески, алфавитязі, лутшики, туривіршики, шимберики...
Марно шукати ці слова у словниках, бо це "жанри" польскої гумористичної поезії, вигадані гострими на язик польськими поетами - дотепниками і жартівниками.
Рекордсменом у написанні лімериків вважається Мацей Сломчинський - пиьменник, поет і сценарист. У його творчому доробку понад чотири тисячі лімериків, в основному сороміцького змісту.
Із зрозумілих причин вони не друкувались і тільки на схилі його літ вийшла збірка "Огидні лімерики" («Limeryki plugawe», 2001), яка стала бестселером.
На схилі літ він згадував творчі посиденьки в краківському Домі літераторів в 1950-ті роки, де він експромтом видавав один по другому лімерики цілими годинами:
"...кожний міг запропонувати якусь географічну назву, а бажаючий протягом декількох секунд відповідав йому лімериком. Учасників цих засідань вже нема в живих. Залишилось двоє: я і одна молода гарненька панянка, яка шляхетно пригублювала горілку і заходилась сміхом, слухаючи віршики, від змісту яких знітився б навіть злочинець-рецидивіст. Її звали... дозвольте-но мені пригадати... Віслава Шимборська.
Як би пафосно не звучали слова "нобелівський лауреат", але саме Віслава Шимборська добряче доклалася до розвитку польської гумористичної поезії і була достойним засідателем Ложі лімериків.
Лімерик - короткий п'ятистопний вірш жартівливо-абсурдистського змісту потрапив у Польщу з ірландської поезії.
Віславу Шимборську сміливо можна вважати рекордсменкою по вигадуванню нових поетичних жанрів. Велику популярність у поляків здобули "моск@лики", які пародіюють вірш польського поета — Райнольда Суходольского «Полонез Костюшко» («Polonez Kościuszki»):
Хто сказав, що моsk@лі,
То брати для нас Лєхітів,*
Тому вріжу по чолі
Під костелом Кармелітів.
*Лєхіти – лях#
Ідея написання моsk@ликів належить першому чоловікові Шимборської Адаму Влодеку, який почав їх створювати ще в 1950-х роках.
Ще один жанр гумористичної поезії, придуманий Шимборською - «альтруїтки». В їх основі високий гуманізм і заклики допомогти всім живим істотам.
Пошкодуй труди коханки
Випий чай з брудної склянки.
Пошкодуй свого бульдога
сам піднось за нього ногу.
Можна і самим спробувати писати альтруїтки:
До kaц@па серце майте
Охрестили - відспівайте.
Польський поет Станіслав Баранчак вигадав "туривіршики", або "кореспондеї". Туривіршик - короткий вірш, написаний на поштівці і надісланий з якогось екзотичного місця, який починається словом "привіт". Приміром:
Привіт з Карпат, тут лісів аромат.
Привіт з Рязані, дикої глухомані.
Шкода, що прикладів розвитку української гумористичної поезії не так вже і багато. Та й на слуху хіба Юрко Космина, Юрко Позаяк та Сашко Ірванець. Ось так "кварталом" занедбали цілий пласт української культури.
На світлині: Віслава Шимборська
Джерело: https://culture.pl
Більше іронічної та високої поезії – в моїх книжках “Человеческий Фактор” та у доповненому україномовну виданні “Людський Фактор”.
УВАГА! Будь-яку з цих книг Ви можете отримати у подарунок, замовивши сирний сет від українського виробника крафтових сирів “Золота Лінія”: https://bit.ly/2R2zEC5
Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
