Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка! #Невідри | Дмитро Чекалкин
Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка!
#НевідривнийКалендар
10 червня 1911 року на Черкащині народився Петро Вескляров (справжнє ім’я – Пінхус Хаїмович Весклер) - український актор театру та кіно, відомий телеведучий “дід Панас”.
Майбутній казкар з’явився на світ у містечку Тальне Черкаської області. У “Короткій історичній довідці про місто Тальне” є версія, що назвою своєю воно зобов’язане німецькому слову tal (долина). Його в 1650-х рр. євреї-ашкеназі привезли в ті місця (на ідиші слово “долина” теж вимовляється, як “таль”). За переписом 1926 р. у Тальному мешкало 4169 євреїв, тобто 39% населення.
Історик Ганна Черкаська:
У Тальному родина кравця (батьки і двоє синів) жила на околиці міста, в одній кімнаті у двоповерховому гуртожитку, харчувалися у спільній їдальні. Дитсадок, школа, драматичний гурток. Зрештою талант Петра помітили артисти з Черкаського театру, і запросили його у 1932 р. актором до Черкаського робітничо-селянського театру.
У 1941 році, з початком війни, парубка призвали у військовий театр Південно–Західного фронту, але, потрапивши в оточення, Петро Юхимович опинився у таборі. Він втік із фільтраційного табору, тому додав до прізвища російське «ов». Згодом в окупованому гітлерівцями Києві влаштувався на роботу на залізниці, де організував драматичний гурток. За часи війни батьки та єдиний брат загинули.
Після війни Вескляров упродовж 15 років працював у Луцьку, у Волинському українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка, одружився з секретаркою театру Галиною. Народився їм син Богдан, чиє дитинство пройшло за лаштунками сцени, тому він знав майже всі ролі напам’ять і крім професії актора іншої не мислив для себе.
Працював Петро Вескляров на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. Активно знімався в ролях другого плану, доробок нараховує 54 фільми. Талановитий актор кіно мав середню освіту, російську мову знав «зі словником», тому його ролі озвучували інші актори. Син Богдан таки став актором, працював у Волинському та Рівненському обласних музично-драматичних театрах.
Майже все життя Вескляров прожив у однокімнатній квартирі, з прийомною дочкою та дружиною. І тільки в 1988 р. отримав пристойне житло в будинку кіноакторів, на Саксаганського, 24.
З 1962 року Вескляров працював найдобрішим дідом на українському радіо. Сталося так, що на Українському телебаченні була запроваджена передача «Вечірня казка», на рік раніше, ніж московська «Спокойной ночи, малыши!». І упродовж 24 років (1964-1988) у ролі діда Панаса Вескляров вів у прямому ефірі хіт-програму.
Щоп’ятниці крокував дід Панас Хрещатиком на телебачення. У вишиванці, яку він із власної ініціативи принципово одягав або приносив із дому, з органічною природною українською мовою. Діда Панаса часто по дорозі зупиняли глядачі, просили автографи, розмовляли. Коли діти запитували: «Діду, а ви козак?» Він відповідав: «Так, синку, і я, і мій дід, і мій прадід, всі ми козацького роду.»
Вишиванка Весклярова часом дратувала керівництво телебачення, його звинувачували в націоналізмі, кілька разів навіть намагалися замінити, але відмовилися під тиском листів і дзвінків обурених телеглядачів. І майже до 80 років всеукраїнський дід тішив своїх «любих хлопчиків та дівчаток», заробляючи аж 80 карб. за місяць.
Анекдотчик і веселун, за легендою, будучи трохи під чаркою, у прямому ефірі завершив казку про «Колобка» замість стандартного «На добраніч, діти!» креативними словами «Отака *уйня, малята!». Він не нажив високих звань і нагород - у 1973 році отримав заслуженого артиста УРСР, ото й усі почесті.
У час всеукраїнського запою між Новим роком і Різдвом Всеукраїнському Діду Панасу стало зле. Сина тоді вже не було серед живих, його убила у Львові рука злодія, лишалася невістка Уляна. Прийомна дочка вийшла заміж за американця і жила у США.
