#НевідривнийКалендар 16 червня 1953 року у радянському сект | Дмитро Чекалкин
#НевідривнийКалендар
16 червня 1953 року у радянському секторі Берліна почалося повстання робітників, придушене на наступний день танками. Офіційно було вбито 29 німецьких мешканців (згідно західних джерел інформації їх було 507), засуджено не менше ніж 1526.
Повстання, яке спалахнуло одразу у декількох містах, було викликане разючою різницею рівня життя між Західною та Східною Німеччиною, де проводилась мілітарізація та "будівництво соціалізму".
У квітні 1953 року, за два місяці до повстання, відбулося підвищення цін на громадський транспорт, одяг, взуття, хлібопродукти, м'ясо. Це вже тоді викликало хвилю обурення.
В той же час не було скасовано рішення "про підвищення норм виробітку для робітників з метою боротьби з економічними труднощами".
15 червня в Берліні серед будівельників Сталін-алеї почалися перші страйки, які 16 червня переросли в демонстрації.
Вранці 17 червня в Берліні страйк був вже загальним. Робітники, які збиралися на підприємствах, там же будувалися в колони і направлялись в центр міста. Вже в 7:00 на площі Штраусбергер зібрався 10-тисячний натовп. До полудня чисельність маніфестантів в місті досягла 150 000 чоловік. Гаслами маніфестантів були: "Геть уряд! Геть Народну Поліцію!" "Ми не хочемо бути рабами, ми хочемо бути вільними!". Також висувалися гасла, спрямовані проти окупаційних військ: “Росіяни, забирайтеся геть!”.
О 14 годині по радіо транслювалося заяву прем'єр-міністра НДР Отто Гротеволя. Він говорив, що повстання - "праця провокаторів і фашистських агентів іноземних держав і їхніх пособників з німецьких капіталістичних монополій". Він закликав усіх "робітників і чесних громадян" допомагати "в захопленні провокаторів і їх передачі державним органам".
Хвилювання перекинулися на всю Східну Німеччину. В індустріальних центрах стихійно виникали страйкові комітети, котрі брали у свої руки владу на фабриках і заводах.
Уряд НДР звернувся до СРСР за збройною підтримкою. У Берліні в той момент стояло 16 радянських полків загальною чисельністю 20 000 чоловік. Принципове рішення про збройне втручання було прийнято в Москві ввечері 16 числа. До Берліну терміново вилетів міністр внутрішніх справ СРСР Лаврентій Берія...
Повстанці висунули вимоги: зменшення норм виробітку, звільнення політв’язнів, запровадження вільних виборів та єдність Німеччини.
На придушення першого масового повстання в “радянській зоні” було кинуто радянські танки. Воїни відмовилися стріляти. Існує версія, що за наказом Берії їх судив трибунал і вони були розстріляні.
В решті решт німецька поліція придушила повстання.
Історик Ганна Черкаська:
Із рогачем на танк! Так і наші відчайдушні хлопчики йшли з дерев’яними щитами на кулі снайперів! Р@шизм – під світовий трибунал!
Цікаві та маловідомі факти представлені у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
Замовлення книг: 063-430-57-85 (дзвоніть або пишіть на Viber)
Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
