Про рабів по життю. Я думаю, що немає жодного сенсу звертатис | 🇺🇦 Denys Kotenko

Про рабів по життю.

Я думаю, що немає жодного сенсу звертатися до росіян і записувати емоційні звернення накшталт «виходьте на вулиці, ви можете зупинити війну». Вони нас не розуміють.

Подивіться на т.з. «російську опозицію» та їхні мітинги. Подивіться на їхні тези. «Нет войне», «мир во всём мире», «братские народы». З прапорами держави-терориста і типу креативними плакатиками. Абсолютна меншість, перелякана від світової ізоляції та заблокованого
інстаграмчіка, на своїх «акціях» виглядає вкрай жалюгідно. Вони не чинять жодного опору мєнтам, не відбивають своїх. Їх не стає більше. Їх не чути.

Дурню зрозуміло, що війни ніхто не хоче. Але вони не проти окупованого та мілітарізованого Криму, їх все влаштовує (згадайте їхнього Навального і цитату про бутерброд). Думаю, вони навіть не хотіли б позбавитися путіна. Просто «не хотят войны» через страх за власний зад і руйнування економіки.

Ці ж люди запускають хештеги «stop hating russians» і плачуть, що це не вони винні. Але винні вони всі.

Коли українців щось не влаштовує, вони змінюють своє життя. На протестах або на виборах. Ми змушуємо будь-яку владу чути людей, яка б страшна вона не була, якою б кількістю силовиків себе не оточила. Це нормальна практика нормальної європейської цивілізованої нації.

Але рабам по життю це не зрозуміти. Вони безнадійні.

Що робити? Писав кілька днів тому. Розвал російської федерації на унітарні неозброєні держави. Можливо, через 2-3 покоління росіяни зможуть ментально стати частиною цивілізованого світу. Але це не точно.

На жодну революцію або палацовий переворот розраховувати не варто. Сподіваємося тільки на себе

Telegram / Twitter